Експозицію презентує львівський фотомузей в особі свого ініціатора, відомого збирача та фотографа Романа Метельського, інформує "Еспресо.Захід".
До кінця серпня у кав’ярні-галереї "Штука" експонуватиметься виставка кольорових світлин зачинателя професійного кіно в Західній Україні Юліана Дороша "Яблуневий Спас". Виставку відкриють тут у середу, 4 серпня. Зміст виставки складуть 18 кольорових світлин, що їх автор першого українського повнометражного художнього фільму та першого на наших теренах підручника з фото справи українською мовою відомий фотограф та ілюстратор наукових видань з етнографії та історії України Юліан Дорош зробив у проміжку між 1958 і 1963 роками.
Як розповів Роман Метельський, в основу проєкту "Яблуневий Спас" лягли кольорові слайди Юліана Дороша, що їх Роман Метельський придбав на інтернет-аукціоні. Мова приблизно про 30 таких слайдів, які він відсканував і з яких вибрав понад десяток для експонування. Свого часу почавши розкручувати постать Юліана Дороша, Роман Метельський сам собі створив проблеми, бо Дорош різко зріс на аукціонах у ціні. Варте уваги, що музеям на аукціонах щось купляти доволі складно, в них немає для цього коштів. Роман Метельський наразі часто-густо поповнює збірку Львівського фотомузею з власної кишені або за допомогою доброчинців.
"Кольорові слайди Дороша – унікальні, – розповідає Роман Метельський. – І не лише тому, що їх не так багато (про які ми знаємо). Не виключено, десь у якихось приватних колекціях вони також є. Але кожен – це не тільки дивовижний етнографічний матеріал, а ще й самобутнє свідчення часу й рівня митця. Професор, доктор медичних наук Олександр Кіцера, який фотографує майже 80 років свого життя, поділився зі мною спогадом, що першу свою кольорову фотографію проявляв та друкував цілу ніч. Юліан Дорош теж проявляв і друкував свої фото самостійно. Але який колір у його роботах тоді, коли про кольорові світлини – за невеликими винятками – практично не йшлося? І тут така справа: коли дивимося на чорно-білу фотографію, то сприймаємо її як історичну чи художню. Або одне й інше разом. Коли ж з'являється колір, то разом з ним – і сильний емоційний вплив на глядача, відчуття, що за кадром цілком реальні люди, які живуть поруч і водночас своїм життям, мають схожі емоції та почуття, закохуються, радіють і сумують. Чорно-білий кадр завжди трішки дистанціюється від глядача, а колір – навпаки. Переоцінити емоційний вплив вдалого кольорового кадру неможливо".
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку