Ненормативна лексика (лайка, матюки, нецензурна мова) – табуйовані слова і фрази, які сприймаються як такі, що можуть образити і мають непристойні натяки часто сексуального змісту. Така мова перебуває поза звичним стилем спілкування, однак широко використовується на розмовному рівні при вираженні різних емоцій.
Кожного року 3 лютого відзначають Всесвітній день боротьби з ненормативною лексикою. Таке свято започаткували з метою виховання культури спілкування у дітей та задля зменшення використання лихослів’я у дорослих, бо ж дорослі є прикладом для молодшого покоління.
"Еспресо.Захід" розповість вам, як раніше звучала галицька лайка і як ці слова з часом втратили свою "силу", яку колись несли для сприйняття.
Через примусове засилля російської культури, частина сучасної української лайки є нав’язаною. Цікаво те, що на Галичині на загал не використовували типову російську нецензурну лексику аж до 1970-х. Адже до Другої світової війни Галичина була частиною європейських держав, тому тут розвинулася своєрідна ненормативна лексика, яку ще можна почути від бабусь і дідусів.
Раніше сварку галичани називали "ганьбленням", а жінки казали: "Піду її виганьблю". Хама ж кликали - мурга пискатий. Натомість, тутешній був не лише місцевим, але так казали про порядну людину. А от фаталапа – незграбна людина, невдаха.
Мудриґелик, серило мудрий – так говорили про людину, що вдає що все знає, а насправді – хвалько.
Йойлик, підскакевич – кар'єрист.
Малах, сафандула, шлепер, бараба з мосту – неохайно вдягнена людина, волоцюга.
Батяр – той що робить збитки.
Свинтюх – падлюка.
Матолок – тупий чоловік.
В сраці був – гімно видів – про людину, яка нічого не знає.
Єстем кавалєрем от уродзеня або cкурвий син – той хто любить дівчат.
Мантелепа, мантелепа засрана – неохайна жінка.
Курвар – той що ходить до чужих жінок.
Йолоп, йолоп вісімнадцятий або турок, турок вісімнадцятий – немудра людина.
Маю тебе в носі, маю тебе в сраці, мені то десь – не поважати.
Сидить як запліснілий – про сумну людину на забаві.