"Ворог ніколи не розуміє, звідки йому прилетіло", – історія прикордонника-гранатометника з Буковини з позивним Дядя

Прикордоннику Миколі з позивним Дядя 25 років. Останні 5 з них він проходить службу у Держприкордонслужбі

Історію бійця опублікували на фейсбук-сторінці Західного регіонального управління Держприкордонслужби України, передає "Еспресо.Захід".

Микола народився і виріс у прикордонному місті Сокиряни Чернівецької області, тому над вибором професії роздумував недовго. Щоправда спочатку хлопець встиг здобути спеціальність кухаря, але це йому не зайшло.

У Державній прикордонній службі Микола спробував себе в усіх напрямках: від водія до прикордонного наряду "Перевірка документів". Але каже, що знайшов себе в кінології. Німецька вівчарка Кіра, з якою працює прикордонник, натренована на пошук зброї та вибухових речовин. Має добрі показники в роботі на українсько-молдовському кордоні.

Коли в Чернівецькому прикордонному загоні формувався зведений підрозділ для відправки на східну ділянку фронту, Микола за власним бажанням приєднався до нього, з важким серцем залишивши улюбленого собаку вдома. "Багато моїх друзів туди пішли, я не міг не піти", – каже хлопець.

На фронті зведений загін "Чернівці" виконував завдання на одному з найгарячіших напрямків – Бахмутському.

Під час підготовки до виконання бойових завдань Микола опанував американський автоматичний гранатомет МК-19. "Він схожий на старий АГС, тільки кращий. Працює безшумно та кучно. Ворог ніколи не розуміє звідки йому прилетіло", – розповідає Микола з позивним Дядя.

"Класна іграшка", – каже прикордонник про свій гранатомет. – Можна гранати москалям в кишеню закидати!

За допомогою корегування з БПЛА прикордонники-гранатометники нанесли чималих втрат ворогу. Проте і їх активно шукали у відповідь. "Застосовували тактику як у мінометників. Відпрацювали і в укриття. Головне встигнути", – зазначає Дядя.

Після перемоги Микола планує одружитися з коханою дівчиною. Пропозицію зробив за кілька днів до повномасштабного вторгнення ворога.