Про це пише Рівненська ОВА, передає "Еспресо.Захід".
Обряд побутував лише на території Полісся, а учасницями дійства, яке відбувалося на Зелені свята, були тільки жінки. Сам звичай також називають "літніми колядами". Він досі зберігся у селі Сварицевичі колишнього Дубровицького району.
"Куст — це назва обрядового персонажу. Жінки збиралися групами, одну дівчину наряджали Кустом — вбирали у зелень з ніг до голови (це може бути лепеха, кленове листя) і ходили від хати до хати, співаючи пісні. Господарі чекали приходу Куста. У текстах пісень, які збереглися, є побажання доброго врожаю, здоров’я для усіх родичів. Учасницям дійства господарі віддячували подарунками", - пишуть у ОВА.
Ця традиція поєднує поклоніння природі, символізуючи її щорічне переродження, і зв’язок предків та сьогодення, пояснила керівниця КЗ "Рівненський обласний центр народної творчості" РОР Ірина Баковецька-Рачковська.
"Це тисячолітній обряд. У селі Сварицевичі він є безперевним упродовж дуже тривалого часу і переходить із покоління в покоління. На сьогодні він внесений до національного переліку нематеріальної культурної спадщини. До речі, на Поліссі вважають, що водіння Куста здатне захистити від зла, від біди, від війни", - сказала Ірина Баковецька-Рачковська.
Тим часом у Рівне зі Сварицевичів приїхала родина, яка упродовж десятиліть відтворює цю традицію і створила свій гурт. Він так і називається – Родина Чудіновичів. Пані Віра Зиль – одна з його учасниць.
"Чудінович – моє дівоче прізвище, - пояснює жінка. - Скільки себе пам’ятаю, ми наряджали і водили Куста. До свята починали готуватися в суботу перед Трійцею. Ходили рвали лепеху, гілочки клену, запихали за образи, прикрашали двори, ворота, щоб усе буяло. Потім на Трійцю вставали до церковної служби, плели віночки, вішали кісники, вбирали Кустянку – найменшу і найгарнішу дівчинку і ходили від хати до хати вітати людей. А сьогодні хочемо показати, що наші традиції ніхто не порушить і не вб’є".
Зараз, під час війни, обряд, який традиційно проходить у селі Сварицевичі, і куди зазвичай приїздять подивитися на дійство, перенесли в обласний центр. Це зробили вперше, розповідає начальниця управління культури і туризму Рівненської ОДА Любов Романюк.
"Ми не хочемо, щоб цей обряд переривався. Саме тому перенесли його в Рівне. Зараз ми працюємо над тим, щоб зберегти всі нематеріальні культурні цінності, які має наша область, - пояснила Любов Романюк. - Власне, хочемо внести цей обряд у перелік ЮНЕСКО. Розуміємо, що це надмета, але прагнемо до цього. До речі, невдовзі будемо демонструвати цей обряд у Музеї просто неба в Пирогові. Це один із кроків до нашої мети".
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал