Переправи під вогнем й кицька Тетяна: історія воїна 211-ї ПМБр із Тернопільщини

Військовослужбовець Іван з Кременецького району Тернопільщини, командир відділення 211 понтонно-мостової бригади, отримав нагрудний знак "Сталевий хрест" за мужність на сході України

Зміст

Про це повідомило відділення комунікацій 211 понтонно-мостової бригади.

До війни Іван понад 15 років працював у будівництві, а військовий досвід здобув ще у 1995–1996 роках, коли проходив службу в морській піхоті. Із початком повномасштабного вторгнення чоловік повернувся до війська.

"Все почалось неочікувано, жорстко та просто шокувало. Але вдома сидіти я не збирався, тому не задумуючись попрямував до найближчого ТЦК аби якнайшвидше долучитись до лав ЗСУ", - згадує він.

Іван зараз командир відділення буксирних катерів. Каже, що його робота вимагає універсальності, адже потрібно бути водієм, механіком і водночас координувати людей. Разом із побратимами він зводив понтонні та паромні переправи на Миколаївщині, допомагав евакуйовувати техніку на Херсонщині, а на Донеччині підрозділ будував фортифікаційні споруди та укріплював оборону. Водночас військовий наголошує, що бригаді бракує фахівців, тож новачків доводиться навчати вже під час служби.

За бойові заслуги Івана нагородили відзнакою Президента України "За оборону України", нагрудним знаком "Сталевий хрест" та відзнакою "Кращий сержант Збройних Сил України".

На Херсонщині до підрозділу прибилося маленьке кошеня, яке назвали Тетяною. "Воно всюди слідувало за мною, зі мною спало, їздило за продуктами, вечеряло, та завжди зустрічало як повертався з завдань. Назвали ми це маленьке пухнасте щастя Тетяна, саме так звали господиню у якої ми винаймали житло" – розповідає військовий.

фото: 211 понтонно-мостова бригада

Військовий поділився, що кошеня встигло стати бойовим талісманом. "Воно завжди було поряд, то сховається в тіні броні, то вилізе на плече, то покладе лапку на рукав, саме тоді, коли треба хоч трохи тиші серед турбот. Інколи я думав: може, це вона нас береже, своїм маленьким серцем тримає наші нерви цілими. Побратими сміялися: "Тетяна – наш маленький командир морально-психологічної підтримки!". І правда, з нею було ніби якось легше дихати" –
згадує Іван.

Після повернення додому він забрав Тетяну з собою. Там вона подарувала родині ще четверо кошенят. Як розповів Іван, з появою в будинку кішечки стало навіть затишніше.

фото: 211 понтонно-мостова бригада

Військові ЗСУ флешмобом підтримали дискваліфікованого українського скелетоніста Гераскевича на Олімпійських іграх

2026, вiвторок

9 червня