Екіпаж MaxxPro 128-ї Закарпатської бригади прорвався 20 км крізь атаки дронів, щоб врятувати чотирьох поранених побратимів

Історію порятунку розповіла пресслужба 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.

Кілька днів тому група піхотинців із трьох бійців мотопіхотного батальйону 128-ї ОГШБр отримала бойове завдання – висунутися на задану точку на передньому краї, окопатися й закріпитися. Як тільки хлопці дійшли до точки, їх накрили інтенсивним вогнем зі ствольної артилерії та мінометів, а далі налетіли FPV-дрони. Один із піхотинців, на жаль, загинув, двоє інших отримали поранення, але зуміли відійти на 200 метрів і сховатися в посадці в старому бліндажі. Через кілька годин на допомогу їм із сусідньої позиції вирушили ще двоє піхотинців, які мали допомогти пораненим відійти на безпечну відстань для евакуації. Однак як тільки друга група дійшла до бліндажа, локацію "накрили" артилерією, мінометами й дронами. Обидва бійці також отримали поранення, один із них важке (вибух серйозно пошкодив його ногу).

Шлях до поранених

Було очевидно, що четверо поранених не зможуть самостійно вибратися з посадки, їх необхідно вивезти на транспорті. Це завдання доручили евакуаційній групі з трьох людей на американському колісному бронетранспортері MaxxPro. Екіпаж був готовий до виїзду за лічені хвилини після отримання наказу, однак довелося чекати сприятливого моменту, коли небо буде більш-менш чисте від ворожих розвідувальних БПЛА. Такий момент настав тільки над ранок. Після 4-ї години, ще до сходу сонця, MaxxPro виїхав на попередню точку на околиці фронтового села (яке саме розташовується в зоні досяжності ворожих FPV-дронів), уточнив ситуацію по "небу" й рушив до поранених бійців. Відстань звідти – близько 20 кілометрів, більша частина – ґрунтова колія вздовж полів і посадок. Оскільки дорога місцями дуже нерівна, а бронетранспортер MaxxPro хоч і надійний, але важкий, високий і дає сильний крен, екіпаж сподівався доїхати за 20-25 хвилин. Хлопцям вдалося вкластися в цей час, однак уже при під’їзді броньовану машину виявила ворожа авіарозвідка. Потужна американська техніка завжди є "жирною" ціллю для росіян, тому по ній відкрили інтенсивний вогонь.

Порятунок побратимів

"Перший прихід по нас прийшовся десь за 400 метрів до поранених хлопців, – каже Дмитро, член екіпажу MaxxPro. – Я почув, як над машиною просвистіла 120-та міна. Ми не звернули на неї увагу, а розвернулися й стали під’їжджати задом до посадки, щоб опустили апарель (похила металева площина зі східцями для десанту). Робили все так, щоб ворожий дрон не міг залетіти всередину машини. У цей час по нас прилетіла перша FPV-шка, вона вибухнула справа й пошкодила заднє колесо. Однак машина сконструйована таким чином, що це майже не вплинуло на неї. Як тільки апарель опустилася, хлопці подали нам важкопораненого, котрого ми з напарником Віталіком затягнули всередину (водій Володимир весь час залишався за кермом), а далі й самі забралися в салон. Механізм почав піднімати важку апарель, і щойно вона закрилася, ми рвонули звідти, наскільки важка машина з пошкодженим колесом могла рвонути. Усе зайняло десь хвилину без зайвих слів і вказівок – кожен знав, що робити і діяв на автоматі".

У важкопораненого бійця була сильно пошматована ступня (в перші хвилини після поранення він сам зумів накласти турнікет), ще одному піхотинцю серйозно пошкодило долоню, а один із осколків залетів у шию. Інші двоє хлопців отримали легші поранення і контузії.

Дорога назад

Щойно бронетранспортер від’їхав від посадки, як на нього налетіли ворожі FPV-дрони. Паралельно локацію продовжував крити 120-й міномет.

"Ми нарахували мінімум чотири близькі гучні вибухи, але думаємо, насправді їх було набагато більше, – каже Віталій, член евакуаційного екіпажу. – Бронетранспортер має надійну броню, тому влучання FPV-дрона звучить, наче вибух петарди. Раніше я часто їздив на іншій техніці, зокрема на американських HUMVEE ("Хаммерах") та гусеничних бронетранспортерах М113. То можу сказати, що MaxxPro набагато надійніший і витриваліший. Однозначно нам допоміг і РЕБ (прилади радіоелектронної боротьби), завдяки якому деякі дрони падали й вибухали за два метри від машини. Але якби не її броня і витривалість, ми б звідти не виїхали".

Читайте також: За 4 роки в ЗСУ евакуював з поля бою понад 1000 машин: як 24-річний батько трьох дітей став пілотом БПЛА 128-ї ОГШБр

Ворожі FPV-дрони переслідували й намагалися знищити бронетранспортер кілька кілометрів, останній із них догнав MaxxPro аж за десять кілометрів від точки евакуації. Його удар був найбільш болісним – дрон врізався в передню частину машини, вибух пошматував переднє ліве колесо, зніс фару й пошкодив раму з антидроновим захистом. Однак навіть після такого удару MaxxPro продовжив рух і вирвався із зони ураження російських БПЛА.

"Через пошкоджене колесо кермо било об руку, його дуже важко було вивернути й вирівняти машину, – каже Володимир, водій. – Але головне, що бронетранспортер – побитий осколками, з двома пошкодженими колесами – рухався".

Через нерівну дорогу, ями й маневрування машину кидало з боку в бік, і важкопоранений боєць кричав від болю, він кілька разів втрачав свідомість. Однак водій не міг зменшити швидкість, необхідно було чимшвидше вирватися із зони досяжності дронів. Дорога до локації, де машину чекала швидка з бойовими медиками, тривала годину. Нарешті MaxxPro доїхав до потрібної точки й передав поранених бойовим медкам, котрі доставили їх у стабілізаційний пункт 128-ї ОГШБр. Зараз усі четверо поранених перебувають у лікарнях. Важкопораненому бійцю, на жаль, довелося ампутувати ступню, але його життю нічого не загрожує. З іншими хлопцями все гаразд.

Сильно пошкоджений, але вцілілий MaxxPro відправили на ремонт, після якого він продовжить виконувати бойові завдання.

Про евакуаційний екіпаж

Дмитро (позивний Шаман), старший солдат, 28 років, із Хмельниччини, одружений. Тривалий час служив контрактником у ЗСУ й на початку лютого 2022-го звільнився, щоб відпочити. Однак у перший же день повномасштабної війни сам провернувся в ЗСУ. 

Володимир (позивний Мельник), солдат, 39 років, із Хмельниччини, батько двох дітей, учасник АТО. До повномасштабної війни працював комбайнером.

Віталій, старший солдат, 45 років, із Волині, батько трьох дітей. До повномасштабної війни працював трактористом.