В мене вдома три синочки, і я не хочу, щоб вони знали, що таке війна, - військова 104-ї ТрО Роксі
Військова 104-ї окремої бригади тероборони Зарина з позивним Роксі прийшла до війська доброволицею, спочатку вона потрапила до місцевого ДФТГ на Сарненщині, а невдовзі підписала контракт з бригадою
Про Роксі розповідають у бригаді, передає "Еспресо.Захід".
Про появу свого псевдо розповідає, що її давно вже почали називати Роксоланою, ще до служби, а Роксі – це просто скорочений варіант.
"Мене називали Роксоланою чи Гюрем. Хто дивився турецькі серіали, то знає про кого йде мова. Це про українку, яку не зламали ні обставини, на рабство і вона стала володаркою світу”, – пояснює жінка.
До того, як стати у лави ЗСУ, Роксі працювала в сільській раді головною бухгалтеркою, а потім секретаркою виконкому, тому була добре знайома з документообігом і бюрократією. З огляду на її досвід, військову розподілили у відділення персоналу бригади.
"Коли йшла в армію, в мене була така наївна думка, що ну все, відпочину від паперів, бо уявляла, що служба – це зброя, броня та окопи. Але так не сталося. Насправді крім зброї, в армії дуже багато різної, зокрема й паперової роботи. І вся вона важлива, її потрібно робити", – ділиться вона.
Фото: 104 бригада ТрО
Наразі Роксі перевелася в роту ударних безпілотних авіаційних комплексів та займається питаннями матеріального забезпечення.
"Моя відповідальність, щоб усі бійці були нагодовані, мали засоби захисту, вбрані, взуті. А ще плюс облік майна, тому що війна війною, а бюрократію ніхто не скасовував", – каже Роксі.
Про службу Зарина думала ще з початку повномасштабного вторгнення, навіть проходила співбесіду в Третю штурмову бригаду, але тоді обставини склалися інакше.
"Якщо ми можемо внести хоч якусь лепту, аби цю війну скоріше завершити, перемогти та нарешті зажити в нашій мирній країні, то ми маємо це робити. В мене вдома три синочки, і я не хочу, щоб вони знали, що таке війна, щоб їм не довелося побувати на війні. Я хочу, щоб вони жили в мирній країні, тому я тут", – пояснює військова.
Не приховує Зарина, що бути далеко від дітей важко, складно бачити, як вони ростуть лише в телефоні через відеозв’язок.
"Але я ж не одна така. Дуже багато українських жінок залишили сім'ї, залишили дітей, свої домівки аби захищати те, що вони люблять. Тому всі тримаються і я тримаюся", – відзначає вона.
Фото: 104 бригада ТрО
Разом з тим Роксі не приховує свого обурення щодо чоловіків, які ховаються від мобілізації і не докладаються до роботи над перемогою. Адже переконана, що корисним у війську можна бути тим, що вмієш найкраще.
"Не казатиму, що "та ні, ми тут, аби вони там жили та ні в чому собі не відмовляли". Коли бачу, як пацан купує собі новенький "X5", а тут в підрозділі проводиш збір і сама скидаєш з кредитки 500 гривень, бо розумієш, наскільки воно потрібно. Так, це шкребе по душі, – зізнається військовослужбовиця та додає: – ЗСУ – це не тільки окопи та автомат. Нам не вистачає пілотів дронів. Дуже багато потрібно водіїв, медиків потрібно, в штаб потрібні люди. Тому якщо ти бачиш, впевнений в собі, що ти не зможеш з автоматом в окопі, тоді, ласкаво просимо до нас в РУБАК, будеш оператором, будеш літати, будеш водієм, будеш завозити, вивозити пацанів з позицій".
Вона також зауважує, що такий складний вибір, який змусила зробити війна, змінив її на краще та допоміг переосмислити цінності.
"Раніше я постійно в чомусь звинувачувала державу. От, депутати не такі, держава не така, щось не таке. А коли вже служиш, коли ти на війні, ти розумієш, що держава починається з тебе, не з депутата, не з влади. Не дивіться на депутатів, які сидять у Верховній Раді. Почніть з себе. А що ти зробив для змін", – каже Роксі.
У бригаді додають, що охочі приєднатися до підрозділу військової мають нагоду це зробити, зателефонувавши рекрутеру за номером телефону +380 50 167 6488.
- На Рівненщині 2500 військовослужбовців повернулись на службу із СЗЧ.
- Актуальне
- Важливе