Тетяна розповіла "Еспресо.Захід" історію свого волонтерства, особливості виготовлення дронів та про те, як кожен може допомогти захисникам.
Таня – дружина військового, тож про особливості забезпечення армії знала не з чуток. Починала з невеликих збірок – допомагала бригаді коханого. Закривався запит за запитом, потрохи до Тані почали звертатися й інші підрозділи.
"Я знала, що треба, що закінчується, чого немає зовсім у війську в перший же день. І розуміючи, як в армії працюють офіційні закупівлі й постачання, знала, що завтра необхідного їм не доставлять. Тоді ж для себе вирішила: якщо ворог просунеться далі Києва, відвожу дитину з бабусями за кордон, а сама залишаюсь і допомагаю війську".
Першим, що Таня придбала для захисників, був позашляховик. Спершу жінка думала просто зробити оголошення в соціальних мережах: раптом хтось віддасть своє авто для ЗСУ. Однак минула доба, а на запит ніхто не відгукнувся. Так Таня відкрила збір.
"На наступну добу ми зібрали на дві автівки", - розповідає.
Загалом вона придбала, пригнала з-за кордону і передала війську більш ніж десяток позашляховиків і бусів. Так закрутилася волонтерська діяльність, яку було вже не спинити, адже потреби у хлопців на передовій є різними, однак постійними.
У серпні 2023 року волонтерство Тані Діяк почало переживати трансформацію. Тоді, за станом здоровʼя, із фронту повернувся її рідний брат Андрій.
"Він прийшов з ідеєю про виготовлення дронів", – ділиться Таня.
Власне, це і стало початком нового.
"На передову до брата приїжджали різні волонтери, не лише я їм допомагала. Під час такого візиту він познайомився з львівським підприємцем, молодим хлопцем Олегом. Коли повернувся, зустрілися, і народилася така ідея".
Задум брата Таня підтримала, хоча спершу не дуже вірила у власні сили у збірці дронів. Проте майбутній цех потребував також хорошого організатора. Тож вона взялася курувати цей напрямок.
"Олег, як підприємець, дав нам своє приміщення без плати за оренду, і також залучив своїх підлеглих, які просто гуру в пайці. Я почала пошук "технічних" людей, яким цікаво таким займатися, зголосилися мої колеги із телебачення – це ефірники, системні адміністратори…"
Про свій намір волонтери розповіли командуванню роти розвідки із 80-ї бригади. Військові цієї роти працюють із дронами, тож разом склали перелік необхідних для FPV деталей.
Найбільша затримка була за тим, аби знайти людину, яка змогла б безкоштовно навчити волонтерів зібрати із купи деталей справжнього безпілотника. Подібні курси скрізь були платними, а витрачати по 14 тисяч гривень (такі суми називали волонтерам) на десять людей здавалось нераціональними витратами. Адже стільки ж приблизно і становить собівартість однієї "пташки" – 13 тисяч гривень.
"Ми ж домовилися, що працюємо безкоштовно, жодних грошей за свою роботу не отримуємо, таке ж і навчання хотіли знайти. А гроші вкласти у, власне, деталі", - ділиться Таня.
Випадково брат Андрій зустрів побратима, який також приїхав на відновлення, чекав військово-лікарської комісії, тож мав вільний час і досвід роботи з БПЛА.
"Узагалі цей військовий був на посаді водія, але з 2015 року долучався до інженерії БПЛА, тож добре знається на цьому. Ідея його зацікавила, тож він погодився. І так ми почали працювати".
Спершу була теорія. Згодом – практика у складанні дронів. Пізніше волонтери почали опановувати й "літання", аби команда могла самостійно і повністю закривати процес виробництва. До військових на передову FPV має потрапляти уже протестованим.
"Отримали запчастини, впродовж місяця навчалися їх складати, і успішно впорались із завданням. У нас виробництво повного циклу ми складаємо, програмуємо, калібруємо, тестуємо й облітуємо на полігоні кожен дрон", – розповідає Таня.
Її робочий день у цеху починається з чату в соцмережі. У ньому щовечора ті, хто працює над дронами, пишуть, що вдалося зробити, на чому завершили та які плани на сьогодні.
"Відвожу дитину до школи, їду на роботу… Мій офіс – за п'ять хвилин від нашого виробництва, тому після роботи йду туди. Для мене не щодня є робота, оскільки є процеси, в яких я участі не беру, такі як програмування, калібрування".
Основна функція Тані – пошук грошей для закупівлі запчастин, комунікація з військовими та, власне, закупівля деталей.
"От саме зараз шукаю шляхи відправлення дронів до наших хлопців, паралельно закупка нової партії запчастин, разом з тим організовую стелаж для зручного зберігання дронів".
Виробництво та комунікація в цеху налагоджені, однак є те, чого команда волонтерів потребує постійно. У першу чергу це – донати, аби Таня змогла замовляти та купувати деталі для бойових пташок вчасно.
"Зараз маю ще одну команду, яка розділяє мої збори та збирає на свою банку маленьку суму. Таких людей є десять, і це пришвидшує збір і розширює коло людей, які про нас дізнаються. Ми потребуємо юридичного і бухгалтерського супроводу, засновуємо громадську організацію "Простір свободи", аби можна було залучати підтримку від юридичних осіб, брати участь у державних програмах, подаватися на грантові проєкти. Бо на донатах далеко не заїдеш".
До Тані часто звертаються охочі допомогти, власне, складати безпілотники. Та поки що "техніків" у команді достатньо, адже більше людей просто не поміститься у приміщенні. Однак, каже волонтерка, це не повинно зупиняти тих, хто справді хоче допомагати.
"У нас є хлопець, який бере роботу додому. Тому вихід є. Це можна робити в гаражі невеличкою компанією 2-3 людини. На кухні не радила б, адже це таки небезпечно. Якщо щось не правильно спаяв, то дрон і загорітися може під час підключення", – застерігає жінка.
Допомогти Тані та її команді можна, написавши їй у соціальних мережах. Доєднатися донатом можна за такими реквізитами:
FPV-дрон – це безпілотник з функцією first person vision або view, що означає "бачення від першої особи". Оператор, який керує таким дроном, може бачити відео місцевості навколо БПЛА в реальному часі так, наче він перебуває усередині.
FPV-дрони використовують для скидів боєприпасів на противника, а також у ролі так званих камікадзе.