На війні загинув львів’янин Геннадій Мельничук — воїн, активіст і голос дітей-сиріт

Про це повідомили у "ДійМО", передає "Еспресо.Захід".

Йому було небайдуже майбутнє дітей, які зростають без батьків — і цю боротьбу він вів навіть з окопів.

Геннадій був випускником інтернату, а згодом — наставником, проєктним менеджером, консультантом для підлітків, які пройшли через інституційний досвід. Його місія — зробити все, аби в Україні не залишилося дітей, що зростають без любові, підтримки та родини.

"Геннадій не просто служив — він служив і там, і тут. У лавах війська — за свободу країни. У команді Офісу "ДІйМО" — за право кожної дитини зростати в любові, а не в установі", — згадує Кирило Невдоха, голова Офісу дітей та молоді "ДІйМО".

У мирному житті Геннадій працював у громадській організації, допомагав внутрішньо переміщеним родинам знайти роботу, підтримував дітей із інтернатів. Його слухали й вірили — бо він знав, про що говорить.

"Мені було легко з підлітками. Я розповідав про свій досвід, пояснював, що змінити життя — реально. Бо є інший світ. І в ньому є люди, які готові допомогти", — говорив Геннадій.

З інтернату — в родину, з родини — на фронт

Дитинство Геннадія минуло у Львівській школі-інтернаті №2. За пів року до повноліття він потрапив до дитячого будинку сімейного типу, де залишився на два з половиною роки. Саме там, за його словами, він уперше відчув, що таке "мама й тато".

"В інтернаті я пройшов школу виживання, а в родині — відчув, що таке тато й мама. Це два різні світи".

Він мріяв після перемоги створити власну прийомну родину.

"Якщо я зроблю хоча б одну дитину трохи щасливішою — то проживу життя недаремно".

Голос дітей — навіть з передової

Навіть перебуваючи на фронті, Геннадій не залишав активізму. Він записував відеозвернення до депутатів Верховної Ради з окопів, брав участь в онлайн-зустрічах команди "ДІйМО" під обстрілами.

"Кожна дитина має мати сім’ю. Я це знаю. Я цього хочу для своєї країни".

Про його діяльність згадали десятки друзів, колег та активістів.

"Геннадій — випускник інтернату, який попри все мав в собі стільки світла і любові до світу. Активний громадський діяч, завжди допомагав дітям, робив усе, аби вони не мали такого дитинства, як колись він", — написала у сториз громадська діячка Інна Мірошниченко.

Його останнім побажанням була молитва — за дітей-сиріт.

"29 березня він написав мені: "Якщо приїду до Львова востаннє, хочу, щоб на могилі звучала молитва за дітей-сиріт. Щира, і щоб усі її вголос промовили…"", — поділилась Марія Бойко-Путіліна, виконавча директорка ГО "Care in Action — Турбота в Дії".

У Геннадія залишилися дружина і маленький син.

"Залишилась і справа, яку ми продовжимо. Він мріяв про Україну без інтернатів — і ми зробимо все, щоб вона стала такою", — кажуть в Офісі дітей та молоді "ДІйМО".

• Підтвердили загибель захисника із Рівненщини Тараса Старушка, який вважався зниклим безвісти