Війна дозволила показати європейцям наші найбільші скарби, - Тарас Возняк

Генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького Тарас Возняк розповів про можливості, які створила війна

Про це інформує Еспресо.Захід.

Цього року Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького повезла у країни Європи 11 виставок на основі своїх збірок. Від початку повномасштабного вторгнення – 16. Деякі вже повернулися, деякі продовжують перебувати за кордоном. На перший квартал наступного року заплановано ще 5 таких презентацій. Такі міжнародні проєкти уможливили евакуювати найцінніше з її збірки, яка налічує 67 тисяч одиниць.

"Наші партнери на Заході дуже з великим серцем віднеслися до тієї біди, яка прийшла в нашу країну, - розповів Тарас Возняк. - Практично зі своєї ініціативи перші прилетіли до нас із простим запитанням, чим допомогти.  Ми, напевно, стали першою музейною інституцією, яка в час війни провела масштабну виставкову діяльність, вивізши багато творів у Польщу, Литву, Італію, де їм наразі значно безпечніше, ніж тут. Люди там, з одного боку, хочуть нам допомогти, а з іншого отримують унікальний шанс показати наші твори у себе. Бо за інших обставин – наші постійні експозиції були невиїзними. Ми не могли показати наші скарби  в таких об’ємах де-інде. Зараз війна зробила це можливим. І навіть у таких драматично-трагічних обставинах маємо шанс говорити про промоцію у Європі України в цілому, й української культури зокрема".

Тарас Возняк також підкреслив, що війна дозволила галереї мистецтв ім. Б. Возницького набути нових контактів і в інших європейських країнах, а виставки на основі її збірки викликають справжній ажіотаж. Зокрема на львівську експозицію у Палац великих литовських князів у Литві щодня приходило по 10 тисяч осіб. Але й у Львові зацікавлених музейними артефактами та мистецтвом не бракне.  

"Це диво - річний фінансовий план як інституція ми виконали у вересні, - каже Тарас Возняк. - Тобто відвідувачів було стільки, що ми були змушені просити у міністерства перевиконати план. І де-факто 3 місяці перевиконували план по відвідуваності і по фінансах. Думаю, у нашій країні мало інституцій, котрі на таке здатні. При тому існує загальна думка: "Ну що музей? Хто там буде до нього ходити?". А виявилося – думка хибна. Просто треба вміти увесь цей процес організовувати, і воно виходить".