Про це повідомив режисер Михайло Ухман, передає "Еспресо.Захід".
"Я прошу владу Волині, громадських діячів, реконструкторські клуби, бійців ЗСУ і небайдужих людей – вшанувати пам'ять Ганни Зеленої, подруги Гиви, зв'язкової полковника УПА – Клима Савура. Вічна пам'ять, дорога пані Ганно. Пробачте, що Ви не дожили до омріяної Вами перемоги. Царство небесне", – написав Ухман.
Про чин поховання повідомлять додатково.
Громадський діяч, боєць ЗСУ Сергій Приходько зазначив: "Не стало головної героїні нашого фільму "Шлях поколінь" нашої Ганни Йонівни. Людина Легенда і Людина Епоха....Легендарна зв'язкова УПА...За всі роки незалежності України не визнана Україною як борець за її незалежність..."
Довідково: Ганна Йонівна Зелена народилася 20 квітня 1927 року у селі Скулин, Ковельського району. Вона була наймолодшою дитиною в родині Абрамчуків. Закінчила два класи польської школи. У 1942 році рідне село німецькі окупанти спалили дотла.
У 15 років Ганна стала зв’язковою УПА. Спочатку була учасницею диверсійної групи Сергія Дятла (сотенного "Дяченка"), потім – особистою зв’язковою Дмитра Клячківського, командира групи УПА-Північ.
Разом з іншими дівчатами допомагала повстанцям – збирала полотно, різала його, зшивала і робила бинти. Жінки, які мали швейні машинки, шили одяг, фарбували його в дубовій корі. Ганна в коси заплітала зашифровані листи – грипси, і носила їх в села Облапи, Доротище. За доносом її арештували 10 червня 1945-го.
Військовий трибунал засудив Ганну до 10 років каторги і 5 позбавлення громадянських прав. Покарання відбувала в Норильську. Була учасницею повстання політв’язнів у 1953 році, під час якого отримала важке вогнепальне поранення.
Після тривалого лікування стала інвалідом. У зв'язку з цим була звільнена у 1955 році. У рідному селі жити не дозволили, виселили у Дніпропетровську область. Там за містом жила в однокімнатній квартирі з мамою і донькою.
Працювала дояркою у сільськогосподарській артілі менше року. Через рік повернулася в рідне село Скулин Ковельського району на Волині.