"Вічні" проєкти Садового: 5 довгобудів, на які знову обіцяють виділити гроші цього року

П'ять найбільших проєктів, кошти на які передбачені у бюджеті розвитку на 2023 рік, хоча вони могли б бути завершені ще до повномасштабного вторгнення

Візит-центр у Шевченківському гаю

Уперше про плани збудувати візит-центр у Музеї народної архітектури та побуту директор музею Роман Назаровець заявив ще у 2015 році. У бюджеті розвитку на 2017 рік на цей проєкт передбачили мільйон гривень і називався він "спорудження візит-центру на території музею народної архітектури та побуту за адресою Чернеча гора, 1".  У мерії заявляли, що цей центр має стати обличчям музею. 

Від самого початку цей проєкт супроводжували скандали. Зокрема, екоактивісти боялись, що через будівництво вирубають дерева, борці зі скандальними забудовами - що замість інформаційного центру будуть чергові кафе та крамниці. А прокуратура навіть проводила розслідування через порушення містобудівних умов. 

Минуло шість років, а з бюджету розвитку досі виділяють кошти на будівництво візит-центру, який мав бути давно збудованим.  Щоправда, тепер це не візит-центр, а інформаційно-освітній центр, вартість будівництва якого львів’янам обійдеться у 67, 68 млн грн. Загалом на цей проєкт уже витратили  24,5 млн, на цей рік запланували ще 22 мільйони і стан готовності на кінець року має бути  68,7%.  

Візуалізація візит-центру у Шевченківському гаю

Школа 41 у Брюховичах

Найстарішим проєктом у бюджеті розвитку Львова є реконструкція школи № 41 у Брюховичах – його історія розпочалась ще у 2014 році. Спочатку це був спільний проєкт Брюховицької сільської ради та Львівської міськради. Місто співфінансувало будівництво нової школи (стару будівлю 41-ї школи планували перетворили на майстерні). Будівництво великої школи у Брюховичах дало б змогу частково  розвантажити школи №78 і №81.

У 2020 році, коли відбулась адміністративна реформа, одним з аргументів приєднання Брюховичів до Львівської громади була саме добудова школи. Тоді міський голова Львова обіцяв, що у 2020 році школу добудують, і вже у 2021 році школярі вчитимуться у новому приміщенні. Однак за три роки будівництво особливо не зрушило з місця, а в бюджеті розвитку на 2023 рік датою завершення проєкту вказаний 2025 рік. Цього року на роботи заплановано 40 млн грн, а термін готовності на кінець року – 52,5%.

Гімназія "Провесінь"  

Ще один шкільний довгобуд – новий корпус гімназії "Провесінь" на Тракті Глинянському. Перший тендер на будівництво провели ще у 2016 році, але у 2021-му підрядник вирішив розірвати угору, бо ціни зросли. Завершити раніше ніж 2025 року його не планують. За словами голови комісії освіти та науки ЛМР Вікторії Христенко, Провесінь у гіршому становищі, аніж школа у Брюховичах, оскільки ця навіть повністю не накрита, тож опади руйнують те, що вже було збудоване.  

Вартість проєкту оцінюють у 83,155 млн грн. Наразі на реконструкцію гімназії на Тракті Глинянському витратили 21,8 млн. На 2023 рік запланували лише 6 млн грн, тож на кінець року стан готовності – 33,5%.

Утім, що говорити про будівництво школи, якщо за цей час у Львові не спромоглися доробити навіть спортзали. Коломийка з будівництвом спортзалу СШ №7 на Хмельницького, 132 була включена ще у бюджет розвитку 2017. Нині вартість проєкту оцінюють у 43,8 млн грн, уже витратили 33,98 млн, на цей рік запланували всього 1,5 млн грн. Стан готовності на кінець року – 81,1%. 

Школі №95 пощастило більше. Будівництво корпусу ігрових видів спорту на вул. І. Кавалерідзе, 15 та спеціалізованого ігрового майданчика з пісочним покриттям, які також були у бюджеті 2017, цього року планують завершити, виділивши 919 тис. грн. Загалом вартість сягнула 26,1 млн грн. 

Новий корпус гімназії "Провесінь" цього року так і не завершать  

Дорога на Білогорщу

Вкрай складним завданням для Львова виявилося будівництво 2 км гравійної дороги на Білогорщу. 200 тис. грн на виготовлення проєктно-кошторисної документації на будівництво цієї дороги ЛМР передбачала ще у 2015 році. У 2017 році компанія "Онур" виграла тендер на це будівництво, запропонувавши виконати роботи за 27,8 млн грн. Роботи мали бути завершені до кінця серпня 2018 року, але "Онур" за кілька місяців відмовився продовжувати роботи й угоду розірвали, оскільки виявилось, що через специфіку ґрунту (там довелось вилучати пласт торфу) роботи будуть значно складніші, ніж очікувалось.

У 2019 році провели ще один тендер, який виграло ТОВ НШП "Шляхбуд", запропонувавши виконати роботи за 28,22 млн. До слова, "Онур" знову брав участь у торгах, але хотів на 5 млн більше, ніж Шляхбуд. Зрештою, 28,22 млн грн Шляхбуду не вистачило, тож  у 2022 році Львівавтодор уклав з ними  додаткову угоду ще на 12,54 млн. 

У бюджеті розвитку на 2023 рік на будівництво гравійної дороги від західного обходу м. Львова до житлового масиву "Білогорща" передбачено 3,3 млн грн. Загалом вартість проєкту уже оцінюють у 56,2 млн грн. Тобто один км гравійної дороги обійдеться у 28 млн грн.

Міст на Рясне

Утім, якщо дорога на Білогорщу уже на стадії завершення, то шляхопровід на перехресті вулиць Шевченка та Омеляна Ковча ще навіть не починали будувати. Старий міст на О.Ковча, збудований ще у 1946 році, 2008 року визнаний аварійним.

Читайте також: "Острів" Рясне: аварійний міст на Ковча може не дожити до заміни

Міській раді знадобилось майже 10 років, аби визнати, що новий міст у мікрорайон Рясне таки доведеться будувати. У бюджеті ЛМР на 2017 рік на будівництво шляхопроводу між Шевченка та Ковча вперше виділили кошти. Однак компанія-проєктант напартачила з проєктом. Відтак на 2022 рік лише виправили проєкт. Цього року планують знову оголосити тендер на визначення підрядника, який будуватиме цей шляхопровід. Утім поки тривають коломийки з проєктом, тисячі жителів Рясного щодня користуються аварійним мостом.