Про це у коментарі "Еспресо.Захід" розповіла адвокатка, старша експертка з екополітики WWF-Україна Софія Шутяк.
"Тут вся процедура повністю не дотримувалась, люди його просто знайшли, подзвонили до національного природного парку, – пояснює вона. – Першим ділом треба було телефонувати у поліцію та в департамент природних ресурсів та екології, щоб вони належним чином зафіксували факт. Але цього не було. І це не поодинокий факт. У Львові, наприклад є Домівка врятованих тварин, куди часто підкидають маленьких то лисенят, то совенят, то інших хижих птахів. І щоразу виникає питання, яким чином їх вилучили з дикої природи".
Разом із тим, як зазначає адвокатка, цю ситуацію зі знайденим ведмежам варто розглядати не лише у контексті кого покарати, але й щодо майбутнього врегулювання, правильності дій та якісного моніторингу схожих випадків.
"Якщо це є випадок незаконного полювання, то покарання повинне бути, а якщо це не підтвердиться, цю ситуацію треба використовувати, щоб закладати на майбутнє фінансування для належного моніторингу, функціонування лабораторій, роботи з людьми. І продумати, де додатково ставити фотопастки, щоб був цей матеріал додатковий, який міг би допомогти з’ясовувати обставини, – говорить Софія Шутяк.
Тут проблема ускладнена також тим, що це прикордонна територія, на яку можуть заходити й чужі дикі тварини, загалом вони можуть мігрувати в обидва боки. Експертка пояснює, що в українському законі немає прямо прописаної відповідальності за знищення червонокнижних тварин, натомість є стаття щодо незаконного полювання, порушення правил полювання, зокрема й тоді, коли це стосується полювання на червонокнижних тварин. Також є низка статтей, опосередкованих до тварин, наприклад, де йдеться про заподіяння шкоди тваринам.
Фото: Ужанський національний природний парк
"Оскільки можна припустити, що десь доросла особина зникла, міг бути факт незаконного полювання, то за фактом знаходження малої дитини, ведмежатка, мало бути відкрите кримінальне провадження за статтею про незаконне полювання, щоб переконатися чи дійсно не було місця незаконного полювання, внаслідок якого дитина відділилася. Крім того, в нас окремо в законодавстві є таке поняття, як біобезпека, тобто безпека від інфекційних захворювань, зокрема тих, які мають зоологічне походження", – каже Софія Шутяк.
Ще один важливий момент, який ілюструє історія з ведмежатком, це необхідність вдосконалення моніторингу за тваринним світом. Повинен вестися належний кадастр і облік тваринного світу, проте наразі він є недостатньо якісним. За словами адвокатки, зокрема літописи природи ведуть національні природні парки.
"Відповідно, якщо це є Ужанський, і в них є літопис природи, то варто було б його підняти і подивитись, що вони записали за минулий рік. Тобто, якщо згідно із законодавством у них є державна служба охорони, у них є єгері в державній лісовій службі, то обходи мали б бути проведені, – зазначає вона. – І оскільки це червонокнижний вид, то про місця будівництва барлогів, про місця перебування цих видів вони повинні повідомляти, бо це інформація, яка важлива для планування лісових рубок, організації різних шумових робіт на території відповідної лісової ділянки. Тому у мене тут теж виникає питання, чому ті, хто за це мав відповідати, не відреагували і не надали відповідної інформації. Навіть немає однозначної відповіді чи це наша тварина, чи не наша".