Чотири тисячі персикових дерев саме зараз починають цвісти. На Великдень на Мостищині буде прекрасна локація для фото. Однак власник саду, відомий у Львові підприємець та дипломат Ярослав Гарцула каже: саме зараз найнебезпечніший момент для саду. Самі дерева добре переносять морози, а от цвіт може померзнути. Тож якщо температура падає нижче двох градусів морозу, доводиться обігрівати сад соломою.
"Насправді, цього року з погодою пощастило, – розповідає "Еспресо.Захід" Ярослав Гарцула. – Через холодну весну цвітіння почалось на три тижні пізніше, ніж торік. І це добре, бо зараз уже не такий ризик сильних заморозків. У нас перевага ще й тому, що у нашій частині Мостищини зазвичай тепліше, аніж у інших. У нас цієї весни найнижча температура була десь -4, -5 С. Тепер, коли почало цвітіння, то найнижча температура вночі була -2. Вона не є небезпечною. Але все ж змушує хвилюватись. Буває, дивишся о першій ночі на термометр: -1. О другій уже -2, і далі знижується. Тоді сідаю посеред ночі в машину і їду у сад палити солому, аби врятувати персики".
Так, як виноградарі рятують від заморозків виноград, спалюючи солому, так і садівники обігрівають і персикові плантації. Торік у саду Ярослава Гарцули солому палили просто на землі. Цього року по периметру розставили 200-літрові бочки, у них зробили дірки. В середину кладуть солому, тирсу, а зверху поливають відходами масла. Полум'я немає, лише дим. Бочки поставили заздалегідь, тож у випадку приморозків, достатньо їх лише запалити. Але залежно від напрямку вітру, їх доводиться переміщувати з місця на місце.
"Поки що наука не придумала нічого, що може захистити рослини від морозу. Щоправда, є препарат, який може зупинити цвітіння і сокогін. Він трохи рятує, але все ж не дає повного захисту, тож доводиться постійно з острахом дивитись прогноз погоди і пильнувати за термометром", – каже Ярослав Гарцула.
За чотири роки, відколи Ярослав Гарцула заклав сад у рідному селі Волиця, змушений був перетворитись на агронома. Хоча визнає – не думав, що сад вимагатиме аж стільки часу.
"У цей бізнес мене затягнув один колега – він підмовив мене купити у нього саджанці. Мовляв, у тебе є поле, яке даром стоїть, а у мене якраз хороший американський сорт. Питаю, а що треба буде робити? Каже, та що ти переживаєш: два-три рази обприскаєш, підріжеш і все буде добре. Виявилось, що усе далеко не так, і за садом треба дивитись, як за малою дитиною. Щодня ходити, дивитись: то миші завелись, то зайці перестрибнули через сітку і треба їх упіймати, бо вони з'їдають кору. Гілки треба підрізати, коли починає цвісти – забрати зайві квітки, бо потім під вагою персиків, гілки можуть поламатись. То я в результаті рік не розмовляв з тим колегою, – розказує Ярослав Гарцула. – Я уже не кажу про кошти, які доводиться вкладати. Має пройти років сім-вісім, аби можна було говорити про прибуток. Реально сад починає приносити доходи після п'яти років. Можна поспішити, не обрізати і у перший рік отримати більше плодів, але уже на наступний рік урожаю не буде. Усе це треба враховувати".
Утім Ярослав Гарцула визнає, як би не було важко з садом, до нього прив'язуєшся, як до дитини: доглядаєш, лікуєш. Тож тепер з поїздок до Європи він привозить не сувеніри, а добрива та засоби захисту рослин. "Ми використовуємо лише органічні добрива. На жаль, ті, що продають в Україні, не такої якості. Та й самі препарати мають щороку змінюватись, адже рослини та шкідники стають до ними стійкими", – каже садівник.
Цього року у саду Волиці планують зібрати до 60 тонн персиків. Це уже чималий урожай, тож вирішили продавати не лише свіжі персики, а й консервовані. І консервуватимуть їх на джерельній воді. Для цього навіть зареєстрували бренд Hartsula.
"Торік ми продавали персики у різні куточки України. Оптові покупці приїжджали і забирали просто з саду. Цього року урожай буде більший, а персик такий продукт, що довго не зберігається. Тому вирішили консервувати персики, – розповідає менеджер з роботи з садом Софія. – Ми вивчали ринок і виявили, що на українському ринку взагалі немає персиків половинками в сиропі, які були б вироблені саме в Україні. Є українські торгові марки, але сам продукт виготовлений у Болгарії, Греції тощо. Ми плануємо консервувати у скляних банках, адже це екологічніше, та й споживач може побачити, що там всередині. Жодних консервантів не буде: лише очищений від шкірки та кісточки персик, джерельна вода, цукор та лимона кислота. Це буде максимально натуральний продукт".
Фото надав Ярослав Гарцула
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.