"Україна не має досвіду меморіалізації складної історії", – музеолог Ігор Пошивайло

На цьому акцентував генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні Ігор Пошивайло на форумі "Via Carpatia" під час дискусійної  панелі "Коріння. Збереження культурної спадщини", – повідомляє Еспресо.Захід.

"Музей Голодомору – це буде по суті перший музейний комплекс, побудований Україною за 30 років. Мало це чи багато? Напевне, мало б бути більше музеїв, які допомагали б формувати ідентичність. Не тільки загальноукраїнську, а й ідентичність міст, як, скажімо, музей Варшавського повстання. Його довго не будували, але коли він виник, то став одним з найпопулярніших і найвідвідуваніших музеїв Варшави. Так часом політичні музеї допомагають розвивати соціальну активність. Тут також є вирішальною роль політики пам'яті, культурної політики", – зауважив Ігор Пошивайло.

Він акцентував, що Революції гідності, музей Бабиного яру, Голокосту – це заклади пам'яті, а "Україна, на жаль, не має досвіду успішної меморіалізації складної історії навіть на широкій історичній дистанції, навіть коли ми говоримо про Другу світову війну чи Голодомор".

Ще складніше, каже науковець, створювати меморіал, який стосується подій зовсім нещодавньої історії

"Музей Героїв Небесної Сотні зіштовхнувся з "гарячою історією" – він був заснований 2016 року, через два роки після подій. І тоді було дуже багато застережень у середовищі активістів, учасників подій, експертів стосовно того, що саме ми музеєфікуємо? Чи не "заморозимо" ми історію музейним підходом? Бо українське суспільство має негативний досвід відвідування музеїв. Інтерпретація історії – це вибіркова пам'ять. У цьому контексті складно знайти соціальну домовленість: як ми говоримо і кого вшановуємо. Тут є такий конфлікт між пам'яттю індивідуальною і пам'яттю ідентичною", – пояснив Ігор Пошивайло.

Читайте також: "Сучасні музеї повинні відходити від застарілих стереотипів", – директор "Дому Франка" Богдан Тихолоз

Саме тому він наголошує, що дуже важливим у таких проєктах є досвід іноземних партнерів. Адже такі музеї створюють не для політиків. І є велика загроза, що подібні інституції пам'яті (так звані музеї діалогу), можуть стати політичним інструментом,  засобом ідеології і пропаганди. 

• Нагадаємо, 25-27 червня 2021 року в Криворівні та Верховині Івано-Франківської області триває форум "Via Carpatia". Урочисте відкриття відбулося 25 червня у Верховині.
• Форум стартував із вручення премії Станіслава Вінценза "За гуманістичне служіння та внесок у розвиток регіонів". Її лауреатом цього року став Петро Рихло – український літературознавець, есеїст, перекладач, член Українського ПЕН-Центру.
• "Via Carpatia" відбувається вже вчетверте, цьогоріч – під гаслом "Капітал свободи: 30 років культурної незалежності". Його ініціатор – народний депутат України, голова підкомітету з питань культурної політики Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький.
• Організаторами Форуму виступили ГО "Верховина – квітка Карпат", ГО "Всеукраїнський демократичний форум", телеканал Еспресо, Верховинська селищна рада. Захід відбувається за підтримки Українського культурного фонду та Українського інституту книги.
• Детальна програма фестивалю Via Carpatia – тут.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу Facebook-сторінку