Українці активніше донатять на ЗСУ після масштабних трагедій, – волонтер Притула

Львівський волонтер Володимир Притула після 24 лютого  2022-го разом з однодумцями укомплектували і передали на фронт понад 8 тисяч аптечок. Каже, що робитиме це стільки, скільки треба. А от пересічні українці уже втомилися допомагати захисникам і навіть недолюблюють волонтерів

"Еспресо.Захід" поговорив з Володимиром Притулою і запитав, які проблеми волонтерів залишилися невирішеними за рік після повномасштабного вторгнення, а що вдалось вдосконалити і змінити. 

До повномасштабної війни Володимир, за освітою біомедичний інженер, працював у ІТ-індустрії та курував волонтерські проєкти, пов'язані з безпекою в горах, а також екосистемою на річках у Карпатах. Але тоді, каже, ця діяльність власне і була волонтерством. Те, чим займаються зараз, – громадянський спротив. 

Щотижня – по 50 аптечок

"Коли 24 лютого мене розбудили і сказали, що почалася повномасштабна війна, найперше подумав: а чи можу бути корисним? Закупив їжу, передав у Пласт, здав кров і пробували розвозити по Львову, що кому потрібно. Дуже швидко зрозуміли, що цим займається достатньо людей, а за кілька днів побачили, що треба перевозити гуманітарну допомогу з-під кордону до самого Львова. Зі львівського Пласту нам повідомили, що на кордоні з Чехії їде півторатонний бус із медикаментами, їх треба доставити до Львова", – пригадує волонтер.

Згодом почали займатися комплектуванням аптечок. 

"Знайомі написали, що можна закупити 800 турнікетів по 12 євро. Через те, що їх тоді ніде не було, то в нас було уявлення "Зараз всіх врятуємо". Зібрав потрібні кошти, але, на щастя, прийшли на допомогу люди, які добре розуміються в таких речах, і підказали, що якісний турнікет не може коштувати 12 євро. Гроші уже були зібрані, тож вирішили закупити тактичну медицину", – розповідає Володимир Притула

У одному зі словацьких магазинів закупили першу партію тактичної медицини на 400 тисяч гривень. Це були гемостатики, бандажі, оклюзійні наліпки – тобто базовий сертифікований набір військової аптечки. 

"Познайомилися з командою, яка збирала аптечки для ЗСУ на фронт, з того часу курую  їх наповнення. Разом з нашою командою вийшли на потужності 50 аптечок у тиждень", – зазначив Притула.

Загалом за рік вдалось укомплектувати, зібрати і відправити на передову 8 тисяч аптечок. Крім того, волонтери зібрали 60 рюкзаків для медиків.

За словами Володимира Притули, зібрати хорошу і якісну аптечку з європейськими виробами для тактичної медицини вартує понад 4 тисячі гривень. 

"В українських виробників ми брали якісні підсумки, які шиють у Львові, турнікети нашого виробництва "Січ". Є міжнародний стандарт, де вказано по кожному пункту, що саме бути: гемостатик, назофарингіальна трубка, оклюзійна наліпка, тампонада, бинт, бандаж, ножиці тощо. Є дискусії, чи варто додавати ще якісь ліки, але часто боєць не знає, що з цим робити. Співпрацюємо з добровольчим формуванням "Тактична медицина "Північ".

Окрім укомплектування військових аптечок, волонтер із командою з шести людей займається купівлею і доставкою старлінків для військових. За тиждень передали 46 старлінків. Утім основною проблемою залишається ввезення безпілотників.

"Зараз складно вивезти з Європи вироби подвійного призначення. Це можуть робити лише великі компанії з експертними ліцензіями, які коштують дуже дорого. І це одна з найбільших проблем, бо партії застрягають на кордоні, а дрони нам дуже потрібні. Крім війни артилерії, починається війна безпілотників". – пояснює Притула. 

"Є чимало людей, які вважають волонтерів незручними, бо ми нагадуємо про війну"

Натомість, каже, у волонтерській роботі з'явилися і покращення – волонтерам пояснили у податковій, що таке реєстр, а також домоглися дозволу Нацбанку платити за безпілотники через SWIFT.

Володимир Притула відзначає, що останнім часом українці "втомлюються" від війни. А часто навіть не люблять волонтерів. 

"Зараз чомусь люди активно донатять лише тоді, коли відбувається щось страшне, якась трагедія. Коли прилетіло в Дніпро, за день лише на аптечки я зібрав 180 тисяч. Мені пригадується інтерв'ю воїна Сайгона. Коли його питали, що нам треба, щоб виграти війну, то він відповів, що не вистачає облоги Києва. Справді, люди дуже розслабились. У цьому ми кожен день дуже повільно програємо. А Росія на це і розраховує, що ми втомимось. Занадто багато "втомлених від війни". І навіть гірше, чимало є таких, які вважають волонтерів незручними, бо ми нагадуємо про війну. Гадаю, далі моє волонтерство  продовжиться в інструкторстві тактичної медицини, або ж у війську", – резюмував він.