Ці події були фундаментальними. Якщо ми почнемо з подій у Москві, коли загинуло понад 100 людей, то це настільки шокувало мирне населення, що воно втратило здатність критично оцінити ситуацію. Саме в цьому й полягав план Путіна. Якби не було вибухів у Москві й інших російських містах, то Путін ніяк не став би президентом Росії. Він почав свою кар’єру з тероризму. Відповідно, він діятиме такими методами й надалі. Це було очевидно щодо відносин Росії і України. І досі існує загроза від Росії й від Путіна, який використовуватиме будь-які методи. Якби Росія пішла демократичним шляхом, вона не становила б жодної небезпеки для України. Це означає, що ті країни, які є сусідами Росії з пострадянського простору (і це стосується не тільки України), мають перейматися з приводу власної безпеки.
Громадяни США також після вибухів хмарочосів потрапили під загрози. У світі найбільш викривленим менталітетом є той, який не ставить на перше місце повагу до людини, її особистого простору і до її життя. З одного боку, лідери в Росії не ідеологізовані, але, попри це, вважають, що вбивство – це нормальний спосіб вести справи. А у випадку мусульманських фанатиків убивство вважається позитивною цінністю і релігійним зобов’язанням. Але існування у світі таких менталітетів – саме по собі, незалежно від конкретних дій, є загрозою для цивілізованих людей. Бо вони здатні на все. Трагедія США полягає в тому, що люди впродовж 20 років втрачали відчуття, що така загроза існує. Це означає, що вони здатні на вивід військ з Афганістану та зраду афганського народу. І вони здатні таким чином ризикнути власною безпекою. Для безпеки України це – як ніч після дня. Оскільки Україна як країна середнього розміру потребує і моральної, і фінансової, і військової підтримки. Жоден відповідальний український політик не може ігнорувати того факту, що все, що країна намагалася отримати, наприклад, статус найближчого союзника США, – це, своєю чергою, вже отримав Афганістан. Тому ми зараз живемо в тіні цих подій і в неспокійний час. Частково через те, що ми у США дуже часто закриваємо очі на справжні загрози. І не розуміємо, що бути великою державою вимагає відчуття відповідальності.
Те, що зараз відбувається і про що ти говориш, на мій погляд, називається кризою цінностей. Ми бачимо, що життя людини нічого не варте. Як-от у Росії. Ми бачимо, що знищуються інститути. До речі, США, незважаючи ні на що, вдається зберігати ці інститути. Але в багатьох країнах Європи вони знищуються. Зокрема й у Європейському Союзі, і це веде до кризи в ЄС. Раніше ми спиралися на класичні іудо-християнські релігії, які породили демократію як цінність. А зараз ми не бачимо межі і виходимо за ціннісні бар’єри. Я знаю, що наступна твоя книга про США – саме про це. У чому полягає ця ціннісна криза у США?
Я вважаю, що ми втратили контакт із витоками наших інститутів. Інститути були створені на базі певних принципів. Але ми настільки звикли до нормального життя, що не розуміли, що ці фундаментальні ідеї не притаманні всім. І що існують люди, які можуть апелювати на зовсім інші базові цінності, наприклад, такі, що політичні цілі є важливішими, ніж людські цінності. І тоді людина стає розхідним матеріалом. Особливо, коли виконання певних релігійних цілей освячує вбивство.
Ми бачимо таку кризу в мусульманських країнах і в Росії. А у США теж є така криза?
США все-таки не мають такої вразливості, як Україна. Для нас це питання світової відповідальності. Оскільки, якщо у світі ситуація деградує дуже сильно, то це питання не стільки ісламського фундаменталізму чи України, скільки світової стабільності. Історія показала, що США мають бути гарантом цієї стабільності.
А вони можуть бути цим гарантом? Ми ж бачимо, що відбувалося під час штурму Білого дому. Чи те, що відбувається в Афганістані, коли американці вивели війська. Чи означає це, що такі країни, як Україна, більше не можуть сподіватися на США, бо американці не можуть впоратися зі своїми внутрішніми протиріччями?
Це дуже точне зауваження. І тому для нас це дуже важливо. Ми намагалися вирішити цю ситуацію. Адже деградація наших інституцій може впливати не тільки на нас, а й на інших. По Афганістану це вже видно. Наша політична незрілість може прирікати інших людей на смерть або принаймні до певних типів рабства. Для України надзвичайно важливо підтримувати добрі відносини зі США, наскільки це можливо. Оскільки немає іншої альтернативи. Але водночас розуміти, що США перебувають у внутрішньополітичній кризі.
А в чому суть цієї кризи?
Думаю, що з розпадом СРСР ми стали свідками кінця історичної епохи. Це була епоха ідеології соціальної революції. Звичайно, після таких загроз, як нацизм і комунізм, для нас було важливо цінувати власні демократичні інститути та зміцнювати їх, наскільки це можливо. І розуміти, що наша ціль у майбутньому – це гарантувати життєздатність цих інститутів. Але це справа еліти…
Чи не станеться так, що цим скористається Росія?
Звичайно, що скористається. І це є великою загрозою для України. Але вона не діятиме безпосередньо. Вони ослаблюватимуть Україну через ослаблення США.
Тобто вплив Росії на послаблення США ви відчуваєте?
Безумовно. Бачачи, що відбувається у США, вони розуміють, що такі Штати не будуть добрим союзником для України. Я, як людина, яка добре знає Росію, Україну і США, дуже боюся того моменту, коли Росія буде інтерпретувати ситуацію як таку, що "вже можна"…
Що потрібно робити Україні в цій ситуації, щоб вижити?
Зрозуміло, що Україні потрібно зміцнити боєздатність. І це є позитивним моментом для України в цій ситуації. Якщо порівнювати з тим, що було раніше, зараз українські Збройні сили суттєво краще підготовлені. Окрім того, сила країни полягає в силі суспільства. Україна – найбільш важливий приклад на пострадянському просторі. Маючи хоч і не досконалу, але все ж демократію, Україна демонструє, що комунізм – це не фатальний вирок. Люди після комунізму все-таки здатні не тільки створити демократію, а й зробити прогрес, бути самокритичними й опиратися застосуванню сили.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку