Про це йшлося під час презентації чат-бота, яка відбулася в Українському кризовому медіацентрі, передає "Еспресо.Захід".
В громадській організації "Ліки Контроль" наводять приклад, до чого призводить віра у міфи на кшталт "безплатною медицина була колись, а сьогодні лікуватися дуже дорого", "немає здорових – є недообстежені", "лікарі завжди щось знайдуть і все життя піде шкереберть" або "щеплення тільки для дітей, а ми вже дорослі". У 2020 році кожен п'ятий випадок злоякісних новоутворень в Україні виявляли в IV стадії, а в окремих областях із занедбаною стадією раку вперше звертався до лікаря кожний четвертий хворий.
В Україні в останні роки випадки ракових захворювань на профоглядах майже не діагностують. За даними Національного канцер-реєстру у 2020 році загальний показник виявлення хворих на профоглядах дорівнював 20,2%, і ця цифра дуже різниться залежно від регіону (від 2,4% у Чернігівській області до 51,7% у Києві). І хоч є вимога проводити профілактичний огляд на наявність злоякісних новоутворень усім пацієнтам, які звертаються в поліклініку чи стаціонар, її не виконують. А власне такі огляди сприяють ранньому виявленню онкопатологій.
Самостійно за профілактичними медичними послугами пацієнти практично не звертаються. Крім звичайного небажання, існує й фінансова перепона. Вартість діагностичних процедур неспівмірна з доходами, особливо коли йдеться про вразливі категорії населення. Війна лише погіршила ситуацію, адже люди втратили житло, роботу, гроші, медичні документи. Фокус уваги змістився: сьогодні питання здоров'я – не у пріоритеті. Є українці, які усвідомлюють важливість профілактичних оглядів, але зіштовхуються з корупцією в медзакладах. Звертаються до сімейного лікаря, який говорить, що обстежитися можна тільки платно. Або "забувають", що не тільки сама колоноскопія, а й знеболення при цій процедурі для пацієнта також є безплатним.
"У приватних закладах Києва один лабораторний аналіз обійдеться у кількасот гривень, інструментальна діагностика – у кілька тисяч. Частина пацієнтів оплачує ці процедури, а частина відмовляється через брак коштів (наприклад, максимальна допомога по безробіттю в Україні становить 1800 гривень) або ж відкладає обстеження на потім, оскільки зараз профілактичні послуги, коли ще нічого не болить – "не на часі", – каже голова ГО "Ліки Контроль" Наталія Грицан.
"Водії діляться на дві категорії: перша регулярно проходить ТО, вчасно міняє розхідники й довіряє обслуговування свого автомобіля професіоналам. Тому авто їм служить довго. Друга категорія до останнього "добиває" свої автівки, після чого викидає на звалище, – наводить аналогію керівник Золотоніського міського центру ПМСД, сімейний лікар Олександр Прокопчук. – Але от біда: наш організм – не автомобіль і новий не купиш. А тому вчасно проходьте "ТО" у свого сімейного лікаря". "Тим паче, що держава вже оплатила для вас профілактичні послуги", – додає Наталія Грицан.
"У цілому світі ріст витрат на сферу охорони здоров'я значно перевищує ріст ВВП, – зауважує Олександр Прокопчук. – Давно пораховано, що краще бути країною зі здоровими людьми, ніж країною з найкращими медичними центрами, бо другий варіант – набагато дорожчий. Колись в Україні діяла стара радянська модель: пацієнт повинен обов'язково прийти до лікаря зі скаргою. Лікар обов'язково повинен "повісити ярлик" (поставити діагноз) і, звичайно, призначити лікування. Профогляди були, але на якість й тривалість життя вони не впливали. Сьогодні пацієнти звертаються до лікаря з причиною, не обов'язково скаргою. Цю причину лікар називає "епізодом" і шукає розв'язання проблеми".
Лікар зазначає, що 70% консультацій на первинному рівні повинні закінчуватися поясненням, як пацієнту залишатися здоровим.
"Є лише одна біда: держава виділяє 15-20 хвилин на те, щоб лікар оглянув пацієнта, дізнався причину звернення, вніс дані в електронну систему охорони здоров'я, зробив ЕКГ, поміряв цукор, провів анкетування на ВІЛ, перевірив вакцинальний анамнез, розпитав про фактори ризику в родичів, пояснив шкоду куріння, виписав рецепт, вніс результати аналізів, встановив діагноз, створив електронне направлення та медичний висновок про тимчасову непрацездатність. Це я озвучив зараз не повний перелік. Гадаю, колеги зможуть його доповнити. Відтак, скринінг проводиться пасивно. Скринінг — це коли пацієнт приходить зі скаргою на біль у вусі, а лікар пропонує йому поміряти цукор і тиск. Так виникла ідея залучити до процесу формування здорового українця людину, яка перебуває з ним 24/7, ще й має прямий обов'язок піклуватися про нього — це його самого. Пацієнт, який "підкований" у питаннях профілактики хвороб, триматиме "в тонусі" лікаря. Він знає свої права а отже гарантовано отримає об'єм послуг, які йому належать по праву. Звертатиметься з проблемою, пов'язаною з профілактикою, а не із захворюванням чи, що гірше, його наслідками", – додав він.
Чат-бот "Календар здорових українців" буде доступний у популярних месенджерах Telegram і Viber та міститиме п'ять розділів: знайомство, системи на контролі, щеплення за календарем та без, де пройти обстеження й персональні рекомендації. Щоб почати взаємодію з ботом – дідом Столітом, потрібно пройти коротке опитування. За результатами відповідей користувачу нададуть індивідуальні поради, як покращити стан здоров'я і на що варто звернути увагу. Сервіс допоможе також знайти найближчий медичний заклад, який надає необхідні послуги, проводить інструментальні та лабораторні дослідження.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку, телеграм-канал та твіттер.