У північних районах, які межують з Білоруссю, у ворогів немає багатогранності вибору для наступу, – очільник Рівненської ОВА

На Рівненщині не відкидають загрози зі сторони Білорусі, однак здійснити вторгнення буде складно фізично, зокрема, через рельєф і географічні особливості області

Про це заявив начальник Рівненської ОВА Віталій Коваль в інтерв'ю для видання Segodnya.ua, передає "Еспресо.Захід".

За його словами, саме північні райони, які межують з Білоруссю, – непрохідні ліси. Крім того, тут протікає 170 річок. Це природні бар’єри для ворожої техніки. А мости над ними можуть бути заблоковані.

"Пройти важкою технікою можна лише по визначених автомобільних дорогах. Їх небагато. Уявімо: є автомобільна дорога – 2 смуги всього, по ній рухається колона ворожих танків. З однієї сторони біля дороги – болото, з іншої – ліс. І ось на цій дорозі спрацьовують або міни, або артилерія, або партизанські загони – підбивають перший, другий і останній танк. Ворогам навіть немає як розвернутися. Тому такої багатогранності вибору для наступу, як на Херсонщині, Луганщині, Донеччині, де є степи, де є простори, у нас немає. Це дуже ускладнює завдання для ворогів", - розповів Коваль.

До того ж, за словами голови ОВА, між днем початку війни і сьогоднішнім днем вже пройшло 4 місяці. Це 4 місяці підготовки – й інженерних споруд, й особового складу.

"Система оборони області побудована з декількох елементів. ЗСУ і ТрО як окремий вид сухопутних військ – це основа. Окрім того, ДФТГ – це ті, хто також долучається до ЗСУ і в разі необхідності виконують бойові завдання. Плюс є силові структури: Нацполіція, СБУ й інші воєнізовані органи", - зазначив він.

Також на території області нарощують сили протиповітряної оборони.

"Стосовно висадки десанту – будь-який десант має отримати підкріплення із землі. Думаю, що висадка десанту без підкріплення – це нонсенс. А підкріплення десанту не надійде, не встигне", - пояснив Коваль.

Крім того, в області продовжують посилювати систему цивільного захисту і її важливі елементи – об’єкти укриття. Передовсім – укриття у лікарнях, щоб могли безперервно надавати допомогу там. Також додатково готують школи й інші навчальні заклади. 

Також на випадок найгіршого сценарію в України вже накопичений досвід для евакуації цивільного населення.

"Тож ми переймали досвід областей, які вступили у воєнні дії. Зокрема, відвідав Чернігівську область. Тепер до плану евакуації, який у нас до цього був, долучені ще практичні рекомендації колег. Тому чітке розуміння є. Залежно від сценарних планів, які будуть розвиватися, будемо відповідно реагувати", - додав начальник Рівненської ОВА.