У МЗС Росії стурбовані "витівками українських націоналістів" на Львівщині

10 червня в міністерство закордонних справ Росії викликали Тимчасового повіреного у справах України в Москві Василя Покотила. Однією з причин виклику стало невдале покладання квітів до пам’ятника Пушкіну на Львівщині, яке планували російські дипломати.

Про це йдеться в повідомленні у твіттері Міністерства закордонних справ Росії.

 

"Вимагаємо від української сторони вжити заходів щодо недопущення провокацій та забезпечення умов для нормальної роботи і недоторканності Посольства і Генконсульств Росії в Україні", – зазначено в повідомленні.

Відтак у твіттері МЗС Росії зацитували речницю міністерства Марію Захарову, яка наголосила, що "українські націоналісти при потуранні влади продовжують ускладнювати діяльність російських дипломатичних і консульських представництв", а "провокаційні витівки національно-стурбованих радикалів набувають усе більш регулярного й агресивного характеру".

Як приклад такої "витівки" у твіттері МЗС Росії розмістили повідомлення Постійного представництва Російської Федерації при ОБСЄ про "розгул агресивного націоналізму і русофобії в Україні":

"7 червня у Львівській області за присутності поліції місцеві націоналісти зірвали церемонію покладання квітів співробітниками Генконсульства Російської Федерації у Львові до пам'ятника великому російському поетові О. С. Пушкіну. Порушена Віденська конвенція – 1963"



На брифінгу, про який повідомляє російське державне інформаційне агентство ТАСС, Марія Захарова згадала про кілька акцій протесту під стінами посольства Росії в Києві, а також окремо розповіла про випадок, що стався 6 червня в селі Заболотівці Львівської області. За її версією, "група радикалів, вигукуючи фашистські гасла, зірвала покладання російськими дипломатами й українськими громадянами квітів до пам'ятника Олександру Пушкіну". У покладанні, за її словами, брала участь виконувачка обов'язки консула Росії у Львові Ірина Кулагіна.

"Радикали вирвали букет квітів, застосували силу. Їх не зупинила ні повага до пам'яті загальновизнаного діяча світової культури, ні дипломатичний статус нашого консульського працівника. Дикість просто. Все це відбувалося на очах українських поліцейських, вони, знову ж, усунулися від виконання своїх професійних функцій. Вони стояли буквально за кілька кроків від місця хуліганської акції, але не поворухнули і пальцем, щоб стримати цих хуліганів", – зазначила Захарова, наголосивши, що така поведінка правоохоронців "може говорити лише про узгодженість провокацій українських націоналістів з місцевою владою".

На сайті Націоналістичного корпусу Львівщини дійсно згадують про схожу подію, що сталася 6 червня, називаючи її "пропагандистським шабашем російського консульства".

Представники Нацкорпусу повідомляють, що в село Заболотівці поблизу Жидачева дипломати держави-агресора "для створення пропагандистської картинки до населеного пункту звезли десятки проросійських пенсіонерів". Натомість представники Нацкорпусу заблокували прохід до пам’ятника Пушкіну, а в розмові нагадали представникам держави-агресора про російсько-українську війну.

Відповідне відео розміщено і на ютуб-каналі "Нацкорпус Львівщина". На ньому видно, як люди, що стояли з квітами в руках, не змогли підійти до пам’ятника, відтак сіли в автомобілі та поїхали. Жодного інциденту між дипломатами та учасниками акції не було, тим паче ніхто не виривав у них квітів. На місці була присутня поліція, проте, як видно з відео, приводів для втручання правоохоронців не було, оскільки всі розійшлися мирно.

Довідково. Заболотівці – село в колишньому Жидачівському, а нині Стрийському районі Львівської області. Населення села становить трохи більш ніж 700 осіб.

Пам’ятник Пушкіну вперше з’явився тут 1908 р., коли в селі побував, повертаючись із Слов'янського з'їзду в Празі, російський граф Бобринський. Він і дав місцевому священнику кошти на спорудження такого пам'ятника. Монумент був у вигляді кам'яної фігури в повний зріст висотою понад три метри, виготовили його в селі Демня з білого каменю місцеві майстри-каменярі під керівництвом старшого майстра Дзиндри. За іншою версією, пам'ятник встановили місцеві москвофіли (Сав'юк і Сеник) 1907 року на кошти, зібрані по селах.

Проте перший пам'ятник Пушкіну простояв недовго. За однією з версій, його знесли вночі невідомі 1912 року, за іншою – наказ зруйнувати монумент віддала австрійська влада 1916-го.

Сучасне погруддя Пушкіна звели на новому місці – на майданчику перед школою. Відкрили пам’ятник 12 червня 1988 року. Щорічно 6 червня, в день народження Олександра Пушкіна, пам'ятник відвідували делегації російської громади Львова та Російського культурного товариства ім. О.С.Пушкіна.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку