Журналістка "Еспресо.Захід" в "Актуальному інтерв’ю" поспілкувалася із сотником п’ятої сотні Самооборони Майдану Ігорем Солонинком, якого звинувачують у вбивстві "беркутівця".
Пане Ігоре, під час Революції Гідності на вулиці виходили мільйони. На вашу думку, чому саме до вас прийшло з обшуками ДБР? Можливо, повернулися люди Віктора Януковича, які почали використовувати свої інтереси в судах?
Перш за все вбачаю тут слід російської агентури та ФСБ. Їм підіграє наша влада, якій вигідні будь-які сутички з патріотами. Адже це ті люди, котрі підуть воювати за державу зі зброєю в руках і захищати громадян. З іншого боку, можу проаналізувати й відстежити певний ланцюжок подій і цього беззаконня, яке відбувається в нас країні. Наші суди не відповідають своїм функціям, які зобов'язані виконувати. Натомість виконують політичні замовлення багатих діячів. Тож маємо багато різноманітних справ проти патріотів. Владі вигідно пересадили їх якомога більше, аби духовно, морально і фізично знищити, щоб не повторилася історія з 2014 роком і не було нового протистояння. Крім того, Андрій Портнов недаремно повернувся в Україну. У нас почалася масова дискримінація Майдану й учасників російсько-української війни.
На вашу думку, для чого це потрібно владі? У нас під боком – агресор, який зібрав численне військо навколо. І ці волонтери, активісти не сидітимуть вдома на дивані, а підуть на фронт і будуть, як і раніше, допомагати війську, воювати й захищати Батьківщину…
Не хочу ображати інституцію президентства, але Володимир Зеленський не приймає рішення сам. Усе вирішує його оточення. Чому вони так гарно "працюють" щодо активістів? Для того, аби вбити дух патріота. Знаєте, коли почалася війна, я не задумувався, йти чи ні, я знав, що це мій обов’язок – захищати свою державу, жінок і дітей. А якщо відкрити справу на патріота, він уже думатиме, як захистити себе. Натомість є чимало людей, котрі ухилялися від служби.
У нас президент чотири рази ухилявся…
Тут немає чому дивуватися. Ми про це знали, коли були вибори 2019 року. Ми знали, що з приходом нового "зеленого" президента почнуть переслідувати активістів і представників Майдану.
До речі, а що ви зараз скажете: за таку країну воювали і стояли на Майдані? Чи збулися сподівання 2014 року, країна відбулася?
Я горджуся тими подіями, які були у 2014-2015 роках. Після Революції Гідності ми отримали мову на всіх телеканалах, радіо, стало обов’язковим спілкування українською мовою на державному рівні. Це один з найвеличніших фактів, якого наші предки не могли здобути роками. Ми отримали визнання своєї віри на всесвітньому рівні, зрештою – безвіз. Якщо охарактеризувати цю роботу, сказав би, що 50 відсотків того, за що стояли, зроблено. Найбільше, що мене тішить, – свідомість людей, яка перевернулася під час Революції Гідності. У нас відродилася нація, ми нарешті зрозуміли, хто ми, що необхідно мати власну мову, армію, що в нас мають бути свої ідеї, плани та бачення, а не потрібно дивитися на сусідів, які постійно намагаються щось нав'язати. Втім нині, думаю, Україну хочуть перетворити на другу Білорусь, тобто таку країну, якою вона була ще до 2014 року.
Напевно, передусім потрібно реанімувати судову систему. Можете її охарактеризувати, оскільки безпосередньо стикнулися з нею? У вас вже було було кілька судів…
Це ракова пухлина України. Чомусь усі наші всі піаряться на судовій системі, мовляв, хтось прийде й почне наводити лад. Я переконаний, найближчим часом це не відбудеться, тому що в нас діє "сімейна порука". До прикладу, якщо тато суддя і мама суддя, то діти й онуки – всі судді, які займуть владні кабінети і творитимуть "законня". Ось поки в нас буде це родинне "посідання", судова система не зміниться. Мене, до прикладу, нині судять по факту злочину.
Через сім років…
Так, за цей час я вже чимало забув. Це були такі гарячі події, які почав забувати. Якщо постійно відтворювати їх, можна психологічно закритися, адже думатиму: можливо, щось не зробив чи не доробив і звинувачуватиму себе у смертях хлопців. Із моєї сотні семеро стали Героями Небесної Сотні: двоє загинули 18 лютого, троє – 19-го і двоє – 20-го. То коли мені зараз кажуть, що я робив якісь злодіяння: а що, я мав сидіти і чекати своєї смерті?
А як ви думаєте, як закінчиться ці справи?
Наша влада, як поганий тато: з одного боку беруть ремінь і б'ють, а з іншого – гладить рукою по голові, мовляв, молодець, помилився, але бачимо, що виправляєшся. Тепер почекаємо й будемо дивитися на тебе збоку, як ти будеш поводитися. Абсурд. Подивіться, скільки справ влада повідкривала на свідомих громадян! Більшість їх уже позакривали, нині лише Андрій Антоненко залишається за ґратами. У мене до них одне запитання: якщо ви всіх посадите, хто воюватиме, коли москаль прийде на нашу землю?
Пан Ігоре, вас ще чекає допит у ДБР. Що кажуть адвокати? Який може бути найгірший фінальний варіант?
Щодо мене, то на початках думав: можливо, помилилися, хтось не те сказав, зрештою, доніс Зеленському, що це "майданівці", краще не рухати, бо ж у людей ще рани не загоїлися, дуже мало часу пройшло. Але після першого засідання мені все стало зрозуміло. По-перше, суддя не вперше засуджує активістів. По-друге – саме засідання. До мене приїхала численна група підтримки, хлопці, які були зі мною на фронті та під час Революції Гідності. Вони добре знають, що я робив, коли й де. На початку судове засідання було відкрите, але прокурори клопотали, щоб були присутні лише ті люди, які вигідні їм. Крім того, прийшли ще два народні депутати: сотник десятої сотні Самооборони Михайло Бондар і Микола Величкович – один з оргкомітету Самооборони. Вони хотіли сидіти в залі суду і слухати, що говоритиме прокурор, адже були свідками тих подій. Але ж ні, їх теж не пропустили. Суддя навіть не задумуючись підтримала клопотання прокурорів і в залі суду залишилися я і мій представник. Решта – вигідні їм люди. Тож нині я готуюся сидіти в тюрмі.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.