Про це інформує Еспресо.Захід
22 вересня у Львівському духовному театрі "Воскресіння" відбувся генеральний прогон нової вистави "Будинок без номера", з якої театр 24 вересня розпочне свій черговий театральний сезон. Виставу за п'єсою засновника та художнього керівника театру "Воскресіння", режисера, актора, ініціатора та керівника Міжнародного театрального фестивалю "Золотий Лев" Ярослава Федоришина - першою і єдиною його авторства -- створила його дружина, заслужена артистка України Алла Федоришина. Щоб пам’ять про людину, яка стільки зробила для міста і для театру, не згасала. Генеральний прогон "Будинку без номера" відбувся напередодні річниці весілля Ярослава та Алли Федоришиних. 23 вересня цій чудовій творчій сім’ї могло би виповнитися 43 роки.
Що потрібно людині для того, щоб почати відчувати себе щасливою? Взагалі - не так уже й багато. Улюблена робота, лагідне слово, щоб поруч була рідна душа, Чимало людей, занурені у власні проблеми, просто розівчилися бути щасливими, розгубили здатність співпереживати та любити. А почати почуватися краще – це вийти за власні межі, це зробити крок назустріч іншому. І воно завжди під силу, поки ти живий. Зрештою, завжди під силу і, бодай, щось змінити у власному житті. Ми не завжди це розуміємо, але в людському житті насправді дуже важливий шлях. Шлях до самого себе.
"Ярослав Васильович писав цю п’єсу, коли йому не було ще й двадцяти років, - розповідає мені Алла Федоришина. – З ним, коли вчився у Харківському інституті мистецтв, трапилася погана пригода: його сильно побили і він майже рік провів у лікарні, коли лікарі не знали, виживе він чи ні. Вочевидь, думки про життя і смерть, про те, що справді цінне у житті, як варто жити, якими орієнтирами керуватися, його відвідували. І знайшли місце у цій п’єсі. Але я ніколи не читала її за його життя. Він згадував, що колись таку написав, але глибше на цю тему ми ніколи не розмовляли. За щоденними клопотами – сімейними та театральними було не до цього. Сьогодні думаю, якби не став актором та режисером, можливо, став би драматургом. І думаю, що добрим драматургом. Адже для нього важливими завжди були не побутовий ряд чи змальовування якихось стосунків, а вертикаль. Коли ця вертикаль є, вона народжує особливу енергію, яка робить дійство живим. В інакшому випадку все переважно плитке, штучне".
Алла Федоришина зізналася, що "Будинком без номера" – тим, котрий показали під час генерального прогону вистави, вона, нарешті (попри сякі-такі незначні зауваження, які ще треба буде врахувати), задоволена. І їй трішечки внутрішньо стало легше. Це достойний подарунок пам’яті Ярослава Федоришина до їхньої дати…
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.