У Львові заговорили про історію Премії професора Андрія Бокотея 

Виставка історії Премії професора Андрія Бокотея, що відкрилася в галереї Львівської національної академії мистецтв, відразу "вбиває" кількох зайців. Розповідає про всіх учасників і переможців премії від часу її заснування в межах святкування Бокотейового 80-річчя 2018-го.  Презентує роботи переможців (у реальному варіанті – тільки кілька творів, включаючи цьогорічні, бо роботи-переможці попередніх років зберігаються в Музеї сучасного художнього скла у Китаї). А головне – за допомогою фото та відео показує закулісся як роботи з художнім склом  загалом, так і історії премії зокрема, інформує "Еспресо.Захід".

Фактично йдеться не про виставку творів, а експозицію про сам проєкт. А відтак – про оригінальну ініціативу. Нею керівник  цього проєкту, завкафедри художнього скла Львівської національної академії мистецтв (ЛНАМ), член-кореспондент Нацакадемії мистецтв України та водночас директор Музею скла Михайло Бокотей має намір не лише заохотити молодих склярів до роботи (а на премію мають право претендувати тільки художники до 35 років), а й сусідні кафедри до публічного представлення власних цікавих ініціатив та здобутків. Адже такий цільовий показ життя-буття (залаштункового зокрема) часто в доброму сенсі стирає кордони, активізує і надихає на пошук.

Та що там казати? За чотири роки існування премії в конкурсі на її здобуття взяли участь 54 молоді художники,  представивши увазі журі 89 авторських композицій.  Склярі – студенти та випускники Львівської національної академії мистецтв, Вроцлавської академії мистецтв, Київського національного університету технологій та дизайну і Харківського інституту бізнесу та менеджменту –  презентували і власні творчі пошуки, і проблематику, в якій існують як молоді люди, так і суспільство загалом. 

"Я з цікавістю стежила за тим, як розвивається ініціатива Премії професора Андрія Бокотея від початків, – розмовляємо з кандидаткою мистецтвознавства, цьогорічною членкинею журі Премії Роксоланою Патик. – І дуже тішуся, що не тільки Китай готовий вкладати в перспективних українських художників-склярів (нагадаємо, ідея організувати премію одного з піонерів міжнародного руху студійного скла на теренах колишнього СРСР Андрія Бокотея належить китайському бізнесменові Ю Яоміню, який взяв на себе її фінансування, – Ред.), а й, нарешті, Україна також. Адже цього року  провести конкурс, який не має аналогів в Україні, та дати учасникам гідні нагороди допоміг Український культурний фонд".

Роксолана Патик зізналася, що коли вперше почула про ініціативу такої премії, то ніяк не могла зрозуміти, що її в ній дивує. Аж поки не спохопилася: це чи не вперше премія пов'язана з іменем живої людини, а не того, хто вже у засвітах. А відтак ця ініціатива набуває особливої людяності й шарму. Тим паче, що в основі йдеться і про дуже крихку мистецьку школу, і про саме мистецтво, що їх легко зруйнувати. Адже, приміром, майстри, котрі працюють біля гутних печей і від яких залежить, чи вдасться митцеві досконало втілити його ідеї – всі самоуки: професії гутника як такої не існує .

"Чим сильне, зокрема, львівське художнє скло? – каже Роксолана Патик. – З одного боку, воно засвідчує глибинні традиції та зв'язки з декоративно-прикладним мистецтвом, а з іншого – має широкі обрії образотворення. А ще – впевнено входить і в площину дизайну. Відтак його амплітуда можливостей неймовірно широка, що робить його дуже привабливим для молоді, яка хоче виявляти себе максимально. Зараз у межах цієї виставки про виставку молоді склярі бачать себе між собою і в просторі України. А відтак кожна така нагода виховує здорову амбіційність, яка художникові (хай мінімально) має бути притаманна. А ще – що дуже важливо – шанобливе ставлення до фаху".

"Насправді я щоразу ніяковію, коли заходиться про цю премію, – говоримо з видатним українським склярем Андрієм Бокотеєм. – Не люблю випинатися, якоїсь підвищеної уваги до моєї персони. Однак дуже тішуся, як бачу, з яким ентузіазмом молодь працює і  за реалізацію яких ідей береться. А коли ці люди приходять на конкурс знову і знову і спостерігаю, як міцніють їхні вміння, розширюються зацікавлення, ускладнюються ті творчі завдання, що вони їх перед собою ставлять, то розумію, що цей конкурс заснований усе ж недаремно. В часи, коли склярі часто заглиблюються в інші види мистецтва (бо дуже бракує печей, користування тими, що є, дороговартісне тощо), конкурс є додатковим стимулом залишатися вірним саме художньому склярству й не сидіти без діла".

Ярина Коваль

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.