Про це повідомила Львівська міська рада, інформує Еспресо.Захід
18 листопада у Львові відкриється Jam Factory Art Center -найбільший у Львові Центр сучасного мистецтва. Він запрацює у стінах давньої фабрики, яка 8 років переживала ревіталізацію, концептуальною метою якої було створення простору для критичної рефлексії через культуру. Згрупований навколо відкритого внутрішнього дворика та розширеної алеї, Jam Factory Art Center працюватиме як безперервний, адаптивний простір для різних видів мистецтв.
Як зауважила програмно-виконавча директорка Центру Божена Пеленська, відкриття арт-центру - знакова подія не лише для мистецької спільноти та мешканців Львова, а для ширшого українського і міжнародного контексту. Адже попри війну та численні перешкоди вдалося дійти до довгоочікуваної миті спільного написання нової історії українського мистецтва.
"Мій порив продовжити свою першу ініціативу, Центр міської історії, - прокоментував засновник Гаральд Біндер, - зміцнів після того, як я відчув, який потенціал криється в Україні та її людях. Так само, як і наука, мистецтво є важливим засобом глибоких роздумів для суспільства, особливо під час війни".
Jam Factory Art Center організовуватиме виставки, театральні, музичні, освітні та спільнотні проєкти та запрошуватиме до діалогу, збагачення досвіду і знань. Простір складається з давнього відновленого комплексу, у якому розмістили великий виставковий зал, історичну виставку, крамницю, Jam Bar і терасу. До комплексу входять і нові простори, де збудували сучасний чорний куб, який слугує репетиційною залою, авдиторіум, Jam Cafe, укриття й офіс. Навколо облаштована публічна зона для прогулянок і відпочинку. Вхід на територію комплексу вільний, винятками є окремі події та виставки.
У Львівській міській раді зауважили, що відкриється Центр з виставки "Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми", у межах якої будуть представлені роботи українських митців 2022-2023 років та з довшої хронології — від ХІХ століття по сьогодні. Виставка побудована за принципом новел та об'єднує твори на двох дистанціях — між сьогоденням і минулим та між персональними переживаннями й досвідами воєнного часу.
"Ми добудовуємо маршрути й на кілька місяців збираємося разом, аби говорити про особисте та спільне, пам’ять та історію, сподіваючись, що оповіді більше не будуть перервані", — акцентують куратори Катерина Яковленко, Наталія Маценко та Борис Філоненко.
Виставка триватиме до березня 2024 року та буде доповнена програмою з дискусій, зустрічей, кураторських екскурсій.