Про розкопки у Галичі в коментарі "Еспресо.Захід" розповів генеральний директор національного заповідника "Давній Галич" Володимир Олійник.
"У червні 2022 року, незважаючи на війну, ми розпочали новий археологічний сезон. Частина робіт відбувалась якраз на Галицькому замку. Розпочали робити шурфи і натрапили на стіни. Виявилось, що це В'їзна вежа, описана в різних джерелах, як вежа розміром 16 на 23 метри, найбільша на території Галицького замку", – розповів директор заповідника.
Він каже, що всього в замку було 5 веж , а ціла споруда була розміром, як два футбольні поля. Восени 2022 року археологи натрапили на вентиляційний канал.
Фото: Галицький замок/ Castle of Halych
"Враховуючи, що попереду була зима, щоб не було нюансів з небажаними гостями, вирішили цю інформацію не розголошувати", – пояснив Володимир Олійник.
Цьогоріч роботи розпочали з того, що спустили у вентиляційний канал камеру і натрапили на цілий збережений поверх.
"Згідно з розповідями істориків та архітекторів, вежа, крім цього "мінус першого поверху", який ми знайшли, має ще підвали. Тобто на нас очікує ще чимало роботи. Камеру спускали для того, аби подивитись, де входи, адже нагорі через завали нічого не видно. А звідео бачимо, що внизу фактично усе збережено, бочкоподібні такі підвали", – розповів директор заповідника.
Зараз на розкопках працюють 5 археологів і 15 студентів історичного факультету Прикарпатського університету. Аби зайти у виявлені приміщення потрібно багато дозволів.
"Наші археологи мають право робити шурфи, а на серпень ми домовились з тими археологами, які можуть і мають всі навички, щоб спускатись під землю. Адже просто так пересічним археологам не можна глибоко під землею працювати, в небезпечних зонах. Тому до серпня шукаємо, де саме є вхід, а розчищати його і заходити вже буде археолог з Києва", – пояснив Володимир Олійник.
Фото: Галицький замок/ Castle of Halych
Аби зберегти і продовжити досліджувати спадщину Галицького замку – дахи, стіни, тощо, минулого року зробили платний вхід і на екскурсіях збирають гроші. Їх використовують на археологію і на консервацію об'єкта.
"Цей замок входив у оборонний трикутник періоду Богдана Хмельницького ще 1600-х років. Наш заповідник спеціалізується на княжих часах, тому зайшовши в глибини цього замку, хочемо дійти до княжого періоду. За описами там був палац боярина Судислава. Ставимо собі за ціль – дійти до культурного шару княжих часів 12 століття", – додає Олійник.
Довідково
Галицький замок або Старостинський розташований в Галичі на Прикарпатті, на правому березі річки Дністер над містом. Побудований ще в 14 столітті, однак його попередника вперше згадують 1119 р. як укріплену цитадель. Археологи вважають, що спочатку це була дерев'яна споруда, яка згодом переросла у міцний замок галицьких князів.
Відбудовували майже ціле сторіччя і з кінця 14 до 15 ст. він був одним із найбільших в Галичині.
До наших днів від замку кінця 16 століття залишились руїни мурів 5-гранної наріжної (західної) башти на рівні 2-го ярусу, рештки оборонної стіни з бійницями.
Упродовж 1995-2005 років тут реставрували історичний центр стародавнього міста з його пам'ятками, церкву Св. Пантелеймона, Успенську церкву, каплицю Св.Василія, ряд пам'яток народної архітектури. Нині Галицький замок також в стадії реставрації.