Тут нестрашно: як "зелена" кімната може допомогти дітям, що пережили насильство

У львівському "Охматдиті" відкрили першу кризову кімнату, дружню до дитини.

Коли кілька років тому до "Охматдиту" привезли хлопчика, який отримав травми після зґвалтування у школі, медики допомагали дитині як могли: крім лікування травм, завданих кривдником, лікарі старалися допомогти дитині взяти курс на зцілення душевне. Проте хлопчик так просто на контакт не йшов. "Дитина була замкнена, травмована, ми всіляко намагалися допомогти, запрошували для дитини психологів, які могли б вивести його з такого стану. Для дитини СІЗО чи кабінет слідчого - не місце для допиту", - розповідає директорка лікарні, хірург Олександра Бурда.

Проєкт реалізували "Благодійний фонд "Батерфлай", департамент соціального захисту населення облдержадміністрації, обласна дитяча клінічна лікарня "Охматдит" в межах безповоротної фінансової допомоги Центр "Жіночі перспективи" за фінансової підтримки Фундації "Інститут відкритого суспільства".

Кімната, де відкриваються серця

Лікарня, яка приймає дітей, які опинилися у дуже різних обставинах, як ніхто знає про недитячі труднощі маленьких пацієнтів. Саме тому радо відгукнулась на можливість створення такої кімнати на своїй території. Уже відучора, 26 липня, у львівському "Охматдиті" запрацювала перша у Львівській області кризова кімната, дружня до дитини, або, як її інакше називають, "зелена" кімната. Від усіх інших вона відрізняється тим, що тут постраждалій дитині дорослі не роблять боляче знову і знову, змушуючи розповідати факти і події, які травмували.

Тут є ляльки, ігрова зона і затишний ремонт. Тут дорослі - друзі дитини. Тут можна довіритись і відкритись. Тут почують, зрозуміють і допоможуть, не травмуючи.

Зелена кімната - це місце в лікарні, де зустрічаються лікарі, психологи, поліція і соцслужби. Тут дитина, яка пережила насильство, може намалювати або з допомогою анатомічних ляльок показати, що з нею відбулося. Тим часом психолог за спеціальною методикою ставить питання, які не травмують. Усе фіксує відеокамера. Запис можуть побачити батьки, поліцейські і психологи. Більше до цієї травми повертатись не треба. У подальшому  факти, що надасть дитина, можна буде використовувати як доказ у суді.

Взагалі "зелена" кімната покликана створити усі умови, аби дитина відчула доброзичливу атмосферу, відкрилася і почала спілкуватись з дорослими. Тут за спеціальними методиками, дружніми до дитини, психологи допомагають дитині розповісти свою історію. Її можна намалювати або розказати і показати на ляльках. Тут починається інше життя - це те, що важливо зрозуміти малечі.

"Головна функція "зеленої" кімнати - дати відчуття спокою і захищеності дитині. Це те, що може дати дитині "зелена" кімната. Тільки у таких умовах дитина може розказати, що з нею сталося чи те, що вона бачила. Вона обладнана відеокамерами, екранами. Якщо дитина мала, вона може намалювати травматичні події, тут є фарби, олівці, фломастери, зручні мольберти. А ще тут є анатомічні ляльки. Від звичайних вони відрізняються тим, що ці ляльки мають статеві органи. З їх допомогою дитина може показати психологові, що саме з нею відбулося. Тим часом дорослі (слідчий, батьки) бачать все на екрані у сусідній кімнаті, залі очікування", - пояснила дитяча психологиня "зеленої" кімнати Мирослава Гринчишин.

Психологиня каже, що використовує нагоду розповісти про насильств над дитиною серед інших батьків, які лежать з дитиною у лікарні.

Без психолога ніяк

Поліцейські також у курсі новації. До першої "зеленої" кімнати присилатимуть дітей з ювенальної поліції, які постраждали. Учасники проєкту з боку поліції під час урочистого відкриття переконують, що про таку можливість знатимуть їх підрозділи у районах. А ще зголосилися не залишати без підтримки зелену кімнату, допомагати з усім, що виникає у її функціонуванні.

"Зазвичай скривджені діти приховують те, що з ними сталося. І саме кризова кімната покликана створити усі умови, аби дитина відчула доброзичливу атмосферу та почала спілкуватись з дорослими. Адже, як свідчить досвід, діти в таких кімнатах краще ідуть на контакт. Це перша кімната у Львівській області, подібних ще немає. Дуже гарно, що вона є на базі лікарні, адже важливо, що при потребі дитині тут буде надаватися і медична допомога", – каже очільниця управління з питань праці та сімейної політики департаменту соціального захисту Львівської облдержадміністрації Уляна Дорош.

Крім психологічного комфорту, "зелена" кімната має ряд переваг. Наприклад, батькам дитини, яка постраждала від насильства, не треба самостійно шукати психолога і оплачувати його послуги. Наприклад, відома правозахисниця, співзасновниця центру "Жіночі перспективи" Марта Чумало розповідає про свіжий випадок із практики, коли у поліції не могли опитати дитину, бо треба було залучити психолога, а у родини не було можливості його знайти.

"Тут добре те, що допит буде один раз і відразу так, щоб він був корисним для усіх - і слідчих, і психологів, і батьків. Запис з відеокамер можна буде використовувати у слідчих діях, дитина уже до цього не буде повертатися, а ми, психологи, зможемо пропрацьовувати травму далі з дитиною. Я мала таку проблему з однією дівчинкою: ми не могли працювати з дівчинкою, бо все так побудовано, що доки не завершать усіх слідчих дій, то я не можу з нею працювати над інтеграцією травми з тієї причини, що вона не буде давати вже тих показів, які потрібні слідчому, її мозок уже перепрацює травму, ці дані після роботи зі мною вже не будуть такими достовірними, як відразу.  Я дуже сподіваюся, що усі випадки зґвалтування дітей і підлітків будуть сюди скеровані. Зараз дуже важливо, щоб поліція знала, що зелена кімната уже відкрила свої двері і щоб поліцейські їхали сюди, бо це корисно для всіх. Батькам не треба платити гроші за психолога. Це дуже на часі, я дуже рада, що ми таке маємо у Львові", - переконана Марта Чумало.

Уляна Дорош каже, що дитину, яка нещодавно постраждала від насильства, скерують у першу "зелену" кімнату, а такі проекти хочуть масштабувати у громади Львівщини і відкрити "зелені" кімнати у районах. 

До речі, з хлопчиком, який кількома роками раніше потрапив в "Охматдит" після статевого насилля, працювали психологи. Їх організували лікарі і соцслужби. 

"З дитиною тоді працювали дуже різні фахівці. Це все тривало дуже довго, дитина була у важкому стані, замкнена, не хотіла взаємодіяти з дорослими. Я думаю, якби у нас тоді була зелена кімната раніше, все було б простіше", - переконана директорка лікарні Олександра Бурда.

Фото: пресслужба Львівської ОДА

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.