Про це повідомляють у громадській організації "Plato/Плато", передає "Еспресо.Захід".
Громадська організація "Plato/Плато" пропонує районним адміністраціям змінити практику скошування трави, а також висіяти різнотрав'я. Координаторка проєктів Анжеліка Зозуля розповіла для "Еспресо.Захід", що це один з механізмів впливати на адаптацію до наслідків кліматичних змін.
Торік під час міського фестивалю "Майстерня міста", який проводив Інститут міста, вже створили першу експериментальну ділянку в парку 700-річчя. Цьогоріч оцінять, як вона виглядає, і те, наскільки львів'яни готові прийняти такі експерименти.
"Зараз також почали системну комунікацію з районними адміністраціями. Досліджували цю тему і з’ясували, що практика в усіх різна. У середньому за рік, за сезон, починаючи від травня й до вересня, в різних районах міста скошують траву від 5 до 14 разів. Тому є низка проблем екологічного й естетичного характеру.
Скошені трави в середині липня зазвичай не дуже привабливо виглядають. Трав'яний покрив не встигає відновитися. У підрядників немає індивідуального підходу. Вони викошують тоді, коли відбулася тендерна процедура й підписали договір про те, що, наприклад, зобов'язані впродовж сезону скосити траву 14 разів. Розуміємо, що влітку часто бувають посухи", – говорить Анжеліка Зозуля.
"Plato/Плато" переконує, що трав'яний покрив може бути корисним для міста. Аргументують, що коли дозволять траві підрости вище ніж 10 см, то вона затримує шкідливі речовини, наприклад, викиди автомобільного транспорту. Також рослинність здатна утримувати вологу й позитивно впливати на міські грунти, знижувати температуру повітря.
"Пропозиція, з якою ми звернулися до районних адміністрацій, полягає в тому, щоб переглянути практику частого скошування. Наприклад, там, де косили 14 разів, спробувати робити це 2-4 рази на сезон. На нашу думку, цього буде достатньо. До того ж рішення є економічно виправданим. Якщо говорити про бюджет районних адміністрацій, то ціна питання скошування трави у Львові торік досягла позначки 15 мільйонів гривень. Потрібно розуміти, що інвестиції з коштів платників податків дуже часто є невиправданими", – каже Анжеліка.
Ще одна ділянка, з якою експериментуватимуть, – це сквер на Кульчицької. Координаторка проєктів розповідає, що там є активісти, які досліджують цю тему. Тому є кооперація та погодження від Залізничної районної адміністрації на те, що в межах цієї зони буде різнотрав'я. Отримали відповідь і від Сихівської районної адміністрації стосовно зменшення частоти скошування на перетині вулиць Коломийської та Вербицького та скверу на перетині вулиць Полуботка та Кавалерідзе. Усім ділянкам нададуть геометричну форму, позначать їх інформаційними табличками.
"Поки що не маємо письмових відповідей від усіх. Відгукнулася Франківська адміністрація, де планують висадити лучну рослинність. Тривають перемовини стосовно точної локації. Личаківська адміністрація, швише за все, виділить частину вулиці Богдана Хмельницького. На жаль, відмовила Галицька адміністрація, хоча торік відповідала позитивно. Вони вважають, що центральна частина – це обличчя міста, тому не можуть погодитися. Ще мовчить Шевченківська адміністрація.
Хотіли б у середині квітня – на початку травня виходити на більш насичену інформаційну кампанію. Плануємо видати посібник з ілюстраціями, з корисними практиками, які перейняли в багатьох європейських міст. Маємо намір показати також вартість. Сподіваємося, що питання зрушить з місця", – ділиться Анжеліка Зозуля.
Нагадаємо, у Львові на перетині вулиць Чупринки та Бандери окультурять простір.
Зазначимо, що громадська організація "Plato/Плато" розробляє проєкти для адаптації міста до зміни клімату. Її місією є зробити зміну клімату пріоритетом міських політик Львова та масштабувати кліматичну свідомість громади через просвітництво.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.