"Це неприйнятно - копіювати американську модель наглядових рад в українських умовах, називаючи їх спостережними", - Олег Дуда

Медики Львівщини мають зауваження до моделі спостережних рад, які пропонують у Києві.

Сьогодні завершилося громадське обговорення постанови про спостережні ради при закладах охорони здоров’я. Львівський лікар, депутат Львівської обласної ради і член депутатської комісії з питань охорони здоров'я та материнства Олег Дуда має зауваження до того варіанту спостережних рад, які пропонують створити при українських комунальних некомерційних лікарнях, згідно з проєктом Положення про спостережні ради. Про це він розповів "Еспресо.Захід".

"Річ у тім, що ми обговорювали цей варіант в Українському лікарському товаристві, Асоціації медичних сестер, комісії з питань охорони здоров'я Громадської ради при ЛОДА, медичній профспілці Львівщини, серед медиків і депутатів. І ми всі солідарні - цей варіант не підходить для лікарень, які є комунальними неприбутковими підприємствами. Це було би добре, якби лікарня була банком чи прибутковим підприємством, а члени спостережної  ради в ній - акціонери. Але так не є, і треба розуміти специфіку статусу та реалій, в яких існують українські державні лікарні", - пояснив Олег Дуда.

З його слів, сучасна організація медичного закладу у формі комунального некомерційного підприємства ставить за мету не отримання прибутку установою, а реалізацію державних завдань - підвищення рівня здоров’я населення і якість медичної допомоги.

На його думку, членам спостережних рад лікарень пропонують розширити повноваження (до рівня наглядових) і це не піде на користь самим лікарням і послугам, які вони надаватимуть пацієнтам.

"У такий спосіб ми вб'ємо управлінський потенціал керівника лікарні, адже він не зможе нічого вирішувати.Також спостережна рада вирішуватиме не зовсім ті питання, наприклад, чи брати на роботу конкретного лікаря чи медсестру. Спостережна рада лікарні має займатися стратегічними питаннями, як-от надання якісної медичної послуги лікарнею, покращення комунікації між лікарем і закладом, погоджувати стратегію та фінансовий звіт і надавати цим процесам прозорості. У лікарні немає прибутків, як у банку. Українські лікарні ще не мають того потенціалу, який мають клініки у США, і це неприйнятно - копіювати американську модель спостережних рад в українських умовах", - розповідає Олег Дуда.

За приклад невдалого функціонування такого сценарію спостережної ради лікар і депутат наводить наглядову раду залізниці, де вся діяльність була заблокована.

"У ситуації, де члени спостережної  ради лікарні мають вплив на тендери, будуть корупційні ризики, адже члени такої ради затягуватимуть час і відстоюватимуть власні інтереси у тендерних процедурах, а це до добра не доведе", - аргументує позицію медиків-практиків Олег Дуда.

Також важливим пунктом проєкту про спостережні ради є те, що медичний заклад повинен буде оплачувати роботу членів ради в кількості до 15 осіб.

Однак спостережні ради, на думку медиків, все ж важливі та потрібні, але вони повинні бути спрямовані покращення роботи закладів.

 "Утворення спостережної ради є загально прийнятою світовою практикою, яка дозволяє налагодити спостереження та  нагляд громадськості за діяльністю установи. Зазвичай, ця діяльність полягає у погодженні стратегічного плану розвитку закладу, аудиті та консультуванні власника закладу. При цьому рада не може втручатись у роботу керівника, який здійснює управління та несе відповідальність за це перед власником. Спостережна рада надає йому дорадчу допомогу та підтримку",  - додав Олег Дуда.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.