Травма на все життя. Як боротися з булінгом у школі

Булінг, тобто вчинення психологічного, а іноді й фізичного насильства, над дитиною з боку її однолітків у навчальному закладі – це серйозна й, на жаль, поширена в українських школах проблема. Булінг відрізняється від піддражнювання систематичністю та жорстокістю, він завдає і учасникам, і свідкам процесу психологічних травм. А тому, якщо у класі існує проблема булінгу, необхідно обов’язково докласти зусиль, аби її вирішити якнайшвидше.

Про те, як сприяти розв'язанню проблеми "Еспресо.Захід" розповіла психотерапевтка Роксолана Савчин.

Що робити батькам, якщо їхня дитина стала жертвою булінгу?

Діти, що стають об’єктом булінгу, зазвичай є досить чутливими, добрими й м’якими за характером. Агресор розуміє, що така дитина не зможе дати відсіч і не виставить особистих кордонів.

А тому, якщо батьки бачать, що їхня дитина підходить під цей опис, то в такому разі вони мають діяти на випередження. Наприклад, можна віддати дитину на гуртки спортивного спрямування. У випадку, коли конфліктна ситуація вже сталася, дитині треба пояснити, як вона може постояти за себе. Звісно, тут не йдеться про агресію у відповідь.

Читайте також:

Як мають реагувати батьки дитини, що булить? Яка роль вчителів?

Часто діти-агресори в процесі булінгу – це діти, які отримують недостатньо турботи й опіки від батьків. Булінг стає їхнім інструментом привернення уваги до себе, так вони можуть подавати сигнал, мовляв, помітьте мене.

Насамперед вчителі мають проінформувати батьків про ситуацію, яка склалася у школі. А батьки дитини, що булить, своєю чергою зобов’язані внести корективи в її поведінку, адже саме вони відповідальні за її виховання. Звісно, за безпеку учнів у школі відповідають вчителі, але до навчального закладу дитина приносить те, що вона засвоїла вдома. Оскільки у школі не вчать битися та принижувати інших, агресивна поведінка зазвичай продиктована сімейним вихованням. Тому саме на батьків лягає основна відповідальність – вжити потрібних заходів, аби ситуація вичерпалася.

Роль вчителів у тому, щоби налаштувати діалог між сім’ями агресора та жертви. Залучити та проінформувати всіх, кого стосується булінг – це основне завдання вчителя. Можна влаштувати зустрічі всього класу з психологом чи організувати батьківські збори, а також обрати формат обговорення ситуації з іншими вчителями школи.

Як булінг впливає не на учасників процесу, а на його свідків?

Спостерігання за ситуацією булінгу дуже негативно позначається на дитині. Я консультую тих дорослих, які були свідками булінгу в дитинстві, й бачу, які шрами на них залишив цей досвід. Вже дорослі люди досі переживають за давно минулі ситуації, в яких вони навіть не брали участі.

Свідки булінгу більше схильні мати реакцію жертви. Часто діти, що спостерігали булінг в школі, звинувачують себе. Начебто вони мали б втрутитися й захистити жертву, а натомість вони просто стежили за ситуацією. Для них таке бездіяння свідчить про внутрішню слабкість, ніби вони не знайшли у собі сили заступитися за жертву.

Тому батькам свідків, які не є в епіцентрі ситуації, необхідно долучатися до спільних зустрічей і разом шукати варіанти протидії булінгу. Найважливіше тут – створювати дискурс, для цього можна залучити психолога та навіть переглянути тематичні фільми, аби спровокувати обговорення проблеми. Також важливо, щоб такі розмови не були одноразовими.

Булінг має великий вплив на подальше життя людини й відчуття себе. Психологічні травми від булінгу не стираються з плином років, вони залишаються надовго і суттєво впливають на якість життя людини. Тому з булінгом потрібно боротися, його необхідно не тільки випереджувати, а й зовсім викорінювати.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.