Про це повідомляє "Еспресо.Захід".
4 вересня 1985 року в колонії "Перм−36" помер Василь Стус – український поет-шістдесятник, перекладач, прозаїк, літературний критик, політв’язень.
У Пермській області Василь Стус відбував свій другий тюремний строк. 28 серпня 1985 року в’язня відправили до карцеру за те, що він сперся ліктем на нари, читаючи книгу в камері. Василь Стус оголосив безстрокове сухе голодування, а 4-го вересня українця не стало. Йому було лише 47 років.
За однією із версії Стус помер від переохолодження, також припускають, що поета могли вбити наглядачі, вдаривши карцерними нарами.
Василя Стуса поховали на табірному цвинтарі у Пермській області, але у листопаді 1989 року прах поета перепоховали в Києві на Байковому кладовищі.
В пам’ять про Василя Стуса в Україні створили чимало монументів та барельєфів із зображенням видатної української постаті, зокрема, в Донецьку, Тернополі, Вінниці. На його честь назвали вулиці та сквери.
Про Василя Стуса зняли кілька документальних фільмів, а його твори увійшли до шкільної української програми. В 1989 році була заснована Премія імені Василя Стуса, яку вручають успішним літераторам, митцям та режисерам.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.