Про причини такого рішення Василь Мандзюк розповів у коментарі "Еспресо.Захід".
"Насправді я не витримав того, що відбувається у греко-католицькій єпархії на Закарпатті. Єдності з Українською грекокатолицькою церквою нема, і перспектив єдності я не бачу. Наша група священників – десь з 50 чоловік, усі ці роки добивалась єдності з УГКЦ, але безрезультатно”, – каже отець Василь Мандзюк, який донедавна очолював дві греко-католицькі громади на Міжгірщині.
Обидві парафії були нечисленними – разом сімдесят родин. Утім, просити парафіян перейти разом з ним до ПЦУ священник не став. Каже, це його особисте рішення, адже йому важливо служити саме в українській церкві. А парафіяни мають визначитись самі.
Формально статус "церкви свого права" Мукачівська єпархія греко-католицької церкви отримала у 1937 році, що у часі Другої світової війни геополітичної невизначеності Закарпаття, було логічним. Однак у незалежний Україні дві юрисдикції греко-католицької церкви – це ненормально, переконаний священник.
"Римокатолики мають одну структуру, московські православні – одну, а грекокатолики – дві. Свого часу на Закарпатті вдалось зареєструвати нову структуру в обхід в УГКЦ. Видно попрацювало КГБ, яке хотіло у найбільш західній частині України мати окрему релігійну організацію або принаймні таку, яка не має державницьких принців. І їм то вдалось. Покійний владика Іван Марґітич, який боровся за об’єднання, колись казав мені: я мав менше прикростей від кагебешників, ніж від наших попів-сепаратистів, – каже священник. – За усі роки незалежності України ми писали сотні листів до Ватикану, до Блаженнішого, а віз і нині там. Видно, Ватикан не сприймає Україну в її нинішніх межах, хоч і маємо дипломатичні відносити з ними. Інакше не було б так, що Блаженніший Святослав має юрисдикцію на всю Україну, окрім Закарпатської області".
Конституція України гарантує свободу віросповідання. У будь-якій точці України можна зареєструвати релігійну громаду будь-якої конфесії, але на Закарпатті громаду УГКЦ не можна зареєструвати до сьогодні.
Священник переконаний, що держава теж мала зацікавитись цією церковною аномалією Закарпаття, особливо у часі війни, адже це також і питання безпеки.
"Конституція України гарантує свободу віросповідання. У будь-якій точці України можна зареєструвати релігійну громаду будь-якої конфесії, але на Закарпатті громаду УГКЦ не можна зареєструвати до сьогодні, – каже отець Манзюк.
За його словами з переходом до Православної церкви проблем не було.
"Мене на Закарпатті усі знають як проукраїнського священник, патріота, тому проблем не було. Написав прохання, владика Віктор Бедь задовольнив його. Ото й усі процедури. Маю підтримку і співчуття від інших греко-католицьких священників, які знають ситуацію зсередини, – каже священник. – А від керівництва Мукачівської єпархії ГКЦ я зазнав чимало проблем. Наприкінці мені навіть справу якусь сфабрикували, тепер суспенду подали, що я не шанував римського архієрея. А я його і не шаную. Про сім’ю понаписували всяке, хоча я живу з родиною. Знаєте як буває: поки невістка живе з сином, вона супер, як невістка лишила зятя, бо нема з ким жити, тоді невістка сяка-така. Так і зі мною. Знаю, що і деякі інші священники мають намір переходити з ГКЦ до ПЦУ, але бояться переслідувань, бояться втратити парафії".
Наразі священник не власної парафії у Православній церкві.
"У Міжгірському районі Закарпаття є лише дві парафії ПЦУ. Бо тут сильні засади московського патріархату, греко-католики на другому місці з великою натяжкою. Десь буду правити. Зареєструю громаду, будуватиму церкву. Країна велика – десь піду. Може навіть якийсь час піду на заробітки – я вільна людина", – каже священник.