Біля Львова свиноферма досі нищить екологію, а влада ігнорує проблему

Мешканці Гряди продовжують боротися зі свинофермою у їхньому селі. Епопея розпочалася ще у 2016 році. Однак питання досі не вирішено

Річ у тім, що свиноферма робить чималу шкоду екології та створює проблеми жителям Гряди. Як розповіла "Еспресо.Захід" адвокатка Ольга Мелень-Забрамна з організації "Екологія-Право-Людина", суди тривають досі. І чи не основна проблема полягає не так у небажанні ферми забезпечити належним чином свою діяльність, як у безхребетності влади. 

З її слів, мешканці Гряди подали два позови до суду. Один з них стосувався взагалі припинення виробничої діяльності "АПП Гряда". Його подали ще у 2021 році, однак процес через війну затягнувся. Жовківський районний суд тоді відмовив у задоволенні вимог мешканців, однак ті подали апеляційну скаргу. Як розповідає Ольга Мелень-Забрамна, лише у лютому 2023 року Апеляційний суд розглянув скаргу, проте також мешканцям відмовив. Зараз йде активна підготовка касаційної скарги до Верховного суду України.

Крім того, паралельно йде ще один судовий процес.

"Ми звернулися до суду для оскарження документа, який ферма отримала у травні 2022 року.  Це висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на розширення свиноферми зі зміною її виробничого циклу і на зменшення її санітарно-захисної зони – з 500 м до 250 м. Це було нібито для того, щоб ближче до ферми могли проживати люди, бо сільська рада роздала там земельні ділянки. Наразі ми ще не перейшли навіть до розгляду справи по суті", – пояснює адвокатка.

Чи не однією з найбільших проблем, через яку питання свиноферми у Гряді і її не екологічної діяльності досі відкрите, це – ігнорування відповідних органів.

"З одного боку, у нас зараз дуже ліберальне законодавство для бізнесу. Уряд періодично запроваджує мораторії на перевірки. Через це перевірок в принципі останні 2-3 роки не відбувається. З другого – навіть якщо приїде перевірка, то підприємство може не впустити її на свою територію, бо штраф в 400 гривень заплатити легше, ніж усувати порушення. Ефективність органів контролю майже на нулі. У нашій справі Держекоінспекція трохи реагувала, коли ми їх "штурхали" своїми скаргами. Щодо Держпродспоживслужби складається враження, що це якийсь підрозділ свиноферми. Вони нічого не бачать.Завдяки цьому для нас судовий процес такий довгий і важкий", – коментує Ольга Мелень-Забрамна.

Як розповідають і адвокатка, і місцева мешканка Роксолана Галянт, забруднення повітря через роботу ферми триває і досі. Хоча востаннє якраз відповідні органи фіксували такий випадок ще у 2019 році, бо відтоді "не мали або повноважень, або не бачили причин для перевірки". Мешканці встановили спеціальний датчик контролю якості повітря неподалік від ферми. Його показники можна відстежувати у реальному часі онлайн. І вони практично щодня показують незадовільну якість. Датчики мешканців показують чимале забруднення повітря формальдегідом, особливо при викачуванні гною на фермі. Що цікаво, такий же датчик поставили й на самій фермі, але він переважно показує ідеальну якість повітря. Окрім сьогодні, 16 березня.

Стан повітря на фермі

Стан повітря за 500 метрів від ферми

Ще одна проблема, на яку жаліються місцеві жителі, – влітку через роботу ферми вони переживають навалу мух, комарів та інших комах. На жаль, знову ж таки, органи контролю цього не фіксували.

"Насправді свиноферма завдає дуже великої шкоди: що довкіллю, що людям. Найперше –  заливаються поля людей гноївкою, забруднюється річка біля ферми. У сусідньому селі, ймовірно, через це, й вимерла вся риба у ставку. Але все це не до порівняння зі смородом, бо часом нереально вийти на вулицю. Єдиним варіантом є закритися в хаті та не виходити взагалі. Але це ж нереально. Цей сморід викликає кашель в людей, пече в горлі. Я живу за 500 метрів від ферми й це дуже близько. Деколи посеред ночі я прокидалась через жахливі головні болі. Колись вони мали засадити все деревами, щоб трохи цей запах затримувати, але навіть дерева там не прижилися, всі всохли", – розповідає Роксолана Галянт.

З її слів, насправді жителі села не проти роботи ферми. Питання стоїть у належній діяльності та забезпеченні усіх екологічних норм. Проте фермі легше ігнорувати цю проблему і не вкладати гроші у безпеку свого виробництва для навколишнього середовища. 

"Ми спочатку вірили адміністрації ферми, що вони все виправлять, але насправді це все  — пусті обіцянки. Зробили вони лагуну, але вона не відповідає стандартам і кількості свиней, яку вони мають. Треба хоча б з 3-4 таких. Якість повітря у нас завжди погана, як і води. Хто мав можливість, то втік з села. Хто залишився, той мусить терпіти. Зробити щось важко насправді. Ми судимося, але це велике підприємство і держава його підтримує. Але ж і нам треба якось жити. Нехай собі працюють, але по закону і по-людськи", – резюмує мешканка.