Чи вдається знайти шляхи подолання хабарництва та загалом про роботу і проблеми митниці "Еспресо.Захід" запитав у виконувача обов'язків керівника Львівської митниці Андрія Кузніка.
Кузнік очолив регіональне відомство на початку березня минулого року. Перед цим керував Рівненською митницею. А ще раніше понад 17 років працював у Службі безпеки України, має звання підполковника.
Останні два роки зі зрозумілих причин Україна потребує гуманітарної допомоги. Які спрощення є для людей, що везуть необхідні речі на фронт? На вашу думку, чи їх достатньо (бо інколи волонтери ще скаржаться на складні процедури, що сповільнюють їхню роботу)? Дослівна цитата волонтерки: "Щодо ввезення автівок немає комунікації між Мінсоцом і митницею". Це справді так?
До війни, щоб отримати гуманітарну допомогу, перед її оформленням треба було подати необхідні документи в паперовому вигляді у Мінсоцполітики, отримати погодження і тільки потім подавати митним органам декларацію. Тобто процедура потребувала багато часу.
З початком повномасштабної війни оформлення гумдопомоги вимагало швидкого врегулювання, що й зробили, внісши відповідні зміни до закону. Процес спростили, запровадили декларативний принцип, без отримання рішення Мінсоцполітики. До 1 грудня 2023 року декларацію заповнювали у паперовому вигляді, що іноді викликало труднощі, коли водій, наприклад, забував передати її отримувачу. З 1 грудня Мінсоцполітики запровадило електронний механізм декларування гуманітарної допомоги.
До 1 квітня триває перехідний період, коли діють обидва способи подачі декларації. Це означає, що отримувачу гумдопомоги необхідно зареєструватись в Автоматизованій системі гуманітарної допомоги, заповнити декларацію, підписати її електронним цифровим підписом та подати на оформлення. Митниця бачить електронні декларації в режимі онлайн і може провести митне оформлення дистанційно.
Особливо важливими є автомобілі, безпілотники. Наскільки важко "відділити зерно від полови" – з'ясувати, чи це авто справді їде на фронт, чи хтось недобросовісний під виглядом волонтера везе машину собі або на продаж?
До 1 грудня минулого року деякі товари гуманітарної допомоги (в тому числі дрони військового призначення) могли пропускатися в Україну лише за умови подання до митних органів гарантійного листа кінцевого користувача товарів. А після здійснення митного контролю вони випускалися у вільний обіг.
Митні органи контактували (письмово і телефоном) з відправниками чи потенційними одержувачами гуманітарної допомоги, дані яких були вказані у деклараціях. За результатами таких перевірок у 2023 році було складено понад 100 протоколів про порушення митних правил, де предметами правопорушення були товари, які заявлялись як гуманітарна допомога. З них у 43 випадках – транспортні засоби навіть люкс-класу. Вартість таких предметів становить приблизно 70 млн грн (з них транспортних засобів – понад 12,5 млн грн).
Щодо ввезення автівок, то слід розуміти одну важливу річ. Згідно із законом "Про гуманітарну допомогу" автівки могли ввозити як гумдопомогу виключно для отримувачів, визначених статтею 6-ю закону, здебільшого для Сил оборони України. Основне питання, яке не було врегульовано законом, стосувалось випадків, коли авто передавали не військовим частинам, а безпосередньо фізичним особам-військовослужбовцям. Наразі внесено зміни в закон, які набули чинності 23 січня, і вони мали б вирішити це питання. Кабмін найближчим часом має прийняти відповідний порядок, що регламентуватиме механізм ввезення транспортних засобів як гуманітарної допомоги для військовослужбовців, а це був основний запит волонтерів.
1 грудня ДБР писало, що працівника Львівської митниці підозрюють у систематичному отриманні хабарів. За гроші він оформляв комерційні товари як гуманітарку. Наскільки часто трапляються такі випадки і як їм запобігати? Чи є якийсь алгоритм, що допомагає розмежовувати комерційні і гуманітарні вантажі?
Важке питання, важко їх розділити. Був випадок, коли з відомого польського фонду їхала вантажівка з новими речами. А коли ми перепитуємо, які товари відправляли, то з польської сторони сама автівка була відправлена як гуманітарна допомога. Ми розуміємо, що речі в автомобілі хотіли приховати як гуманітарну допомогу.
Загалом є підрозділ внутрішньої безпеки Львівської митниці, який займається такими питаннями. У 2023 році провели 37 перевірок. До посадових осіб Львівської митниці застосовано 147 дисциплінарних стягнень, серед них 74 догани та 12 звільнень із посади державної служби.
Чи вплинуло блокування кордонів з боку поляків та інших сусідів на роботу українських митників? Якщо так, то як саме?
Страйки зачепили ПП "Шегині – Медика", "Рава-Руська – Гребенне" і "Краківець – Корчова". Якщо порівнювати цифри, то за період страйків (листопад, грудень, половина січня) було оформлено понад 67 тис. машин, які перевезли 680 тис. тонн вантажів. За аналогічний період до страйку (наприклад, жовтень, вересень, половина серпня минулого року )було оформлено понад 98 тис. авто. Це майже вдвічі більше.
Україна прямує до вступу в ЄС, який рано чи пізно, але відбудеться. Що відрізняється в роботі митних служб в Україні і в країнах Євросоюзу? Чого українським митникам потрібно ще навчитися чи перейняти?
Ну, дивіться, це питання достатньо філософське. Як на мене, ми працюємо краще, ніж вони. У тому плані, що в нас нема часових нормативів на оформлення якогось транспортного засобу на пункті пропуску. Тобто ми готові оформити більше, ніж у нас передбачено нормою. А польські колеги кажуть, що їм за це не доплачують, і не поспішають пропускати автомобілі понад свою норму.
Думаю, якби в наших співробітників була зарплатня, як і в них, то ми б ще краще виконували свою роботу. В нас, можливо, технічна оснащеність гірша. Це правда. У них краща якість технічних засобів митного контролю для перевірки тих чи інших транспортних засобів, але ми все одно до цього йдемо. У них на кожній смузі стоять по дві ваги. Наші ваги пропрацювали 15, а то і 20 років, фізично деякі з них застаріли і занедбані.
Є можливість у Львівської митниці придбати нові?
У планах це є. У рамках програми "Безпечна Львівщина" намагаємось отримати мобільні ваги хоч на автомобільних пунктах пропуску, де їх узагалі нема. Це найпростіший варіант, аби хоч ваги були.
Є в нас проблеми на спільних пунктах пропуску, де ми, так би мовити, у приймах. На польській стороні, де начебто має бути спільний контроль, по факту ми іноді навіть відеозаписи не можемо взяти.
На нашій стороні немає ваг і сканера, все це є на польській стороні. А своє ми не можемо туди привезти. На кожній зустрічі з поляками ми піднімаємо це питання, просимо дати нам результати перевірки їхніми технічними засобами. А вони відповідають, що європейське законодавство цього не передбачає.
Крім того, одним із ключових елементів є впровадження нового Митного кодексу України, який буде базуватися на Митному кодексі ЄС.
Коли наше і їхнє законодавство зведуть до того, аби воно збігалося й корелювалося?
Митне законодавство щоденно адаптують до законодавства ЄС. Однак зміни до Митного кодексу України – це питання до законотворців. Чекатимемо. Хотілося б, щоб це був швидкий процес. Його треба пропрацювати, аби цей алгоритм був практичний, а не теоретичний. У нас, до речі, є багато норм, які теоретично є, а на практиці не завжди застосовуються.
Чи після повномасштабного вторгнення щось змінилося в обсягах контрабанди, яку намагаються провезти? Що саме найчастіше намагаються ввезти в Україну контрабандисти і вивезти звідси?
Здебільшого це продукти харчування, побутова й оргтехніка, мобільні телефони, планшети, ноутбуки, товари легкої промисловості, різні промислові товари. На виїзд з України – в основному тютюнові вироби та гроші.
Розкажіть про процедуру з конфіскатом, що роблять з товарами, які намагаються ввезти в Україну недобросовісно? Чи з машинами, обладнаними сховками ітд. Що з цим усім потім стається?
Якщо є порушення, митник складає протокол і вилучає товари до розгляду в суді. Після того, як суд розгляне справу, винесе рішення про його конфіскацію і воно набуде законної сили, товар набуває статусу конфіскованого. Виконанням рішення суду щодо конфіскації товарів займається Державна виконавча служба. Розподілом майна, яке перейшло на користь держави, в тому числі і військового, в умовах воєнного стану займається Львівська обласна військова адміністрація.
Щомісяця митниця подає перелік майна, яке перейшло у власність держави, до ОВА. Військова адміністрація виставляє цей перелік у себе на сайті. Впродовж 15 днів після оприлюднення військові частини, Нацполіція, СБУ та інші структури сил оборони мають право звернутися до ОВА з листом про те, що хочуть отримати той чи інший товар. Коли адміністрація погоджує цей лист, вони приїжджають на митницю і забирають. Якщо ж на один і той самий товар буде декілька претендентів, то саме військова адміністрація визначатиме, як це ділити. Такий же перелік майна надаватиме військовій адміністрації і виконавча служба.
В українців митниця часто асоціюється з корупцією. Ви самі вважаєте митницю корумпованою структурою? Що потрібно, щоб побороти корупцію на митниці?
Це провокаційне питання. Як державний службовець, не маю права давати таку оцінку. За тим краще звернутися до спеціальних експертів, аналітиків чи фахівців, які проводять соцопитування. Від себе можу запевнити: сам ніколи нікому не пропонував неправомірну вигоду, не вимагав і не отримував.
Але, на жаль, я справді зустрівся з такими речами на Львівській митниці. Тут є люди, які не бояться нічого.
Вони вросли в цю корупційну складову. Не знаєш, хто кому платить гроші. Є старі клани, які давно заробляють на цьому статки і хочуть робити це й надалі. Мають 30 людей у цій лінійці. А ми не можемо звільнити 30 людей і відправити їх на вулицю.
А що робите у таких випадках?
Звільняємо, притягуємо до дисциплінарної відповідальності, переводимо працівників у інші підрозділи, не пов'язані з митним оформленням. Але кого корумпують завтра, ніхто не знає. Краківець, скажімо, це одна зміна на 30 осіб. Проконтролювати всіх важко.
Якщо звільнити (чи притягнути до відповідальності) окремих митників, пов'язаних із корупційною діяльністю, то чи буде ким їх замінити? Кадрів вистачає?
Митники, які причетні до корупційної діяльності і вина яких доведена в суді, не працюють на митниці. Тут таких нема і не може бути. Штат Львівської митниці – 1279 працівників. Станом на сьогодні у нас 89 вакансій. Перед тим, як бути призначеним на посаду в Державну митну службу, кожен кандидат проходить ретельну перевірку, в тому числі на знання законів про державну службу, антикорупційне та митне законодавство.
Але ми готові залучати молоді кадри, тісно співпрацюємо з навчальними закладами. Трапляються талановиті діти з червоними дипломами, які орієнтуються в усіх процесах. Часом вони краще все знають, аніж наші діючі співробітники.
А яка заробітна плата в інспекторів митниці?
Зараз вона становить близько 17-20 тис. грн.
Досі ви працювали у Службі безпеки України, тепер на митниці. Який саме досвід зараз є важливим на новій роботі? На чому роблять акценти?
Є така приказка "Роби те, що ніхто до цього не робив, і результат побачиш сам". Мені здається, що не вистачало, зокрема, і комунікації. По-перше, відкритість, а по-друге – комунікація.