Старовинні дерева і атмосфера, що надихала ще митрополита Андрея: як зараз виглядають Митрополичі сади у Львові і що тут планують зробити

Які таємниці приховані за парканом одного з найстаріших соборів Львова, що саме росте у квітучих садах та як планують відновити історичні фруктові дерева, посаджені ще за часів митрополита Андрея Шептицького, Еспресо.Захід запитав у священників Собору святого Юра.

Найперше враження, як тільки потрапляєш на територію Митрополичих садів – наче ти далеко за межами гамірного міста. В оточенні ялин, модрин і ароматного цвіту фруктових дерев тут панує атмосфера спокою і затишку. Рослини каскадом ростуть по всьому схилі гори. Саме так і планував організувати цей простір митрополит Андрей Шептицький, який передовсім прагнув, щоб цю красу відчували і бачили всі відвідувачі, адже раніше Митрополичі сади завжди були відкриті для візиту містян.

Митрополичі сади, Фото: Андріана Стахів

Що відомо про святоюрський комплекс

Парк розташований на схилі Святоюрської гори. У 1772 році він був обведений кам'яною загорожею. Ще архітектор собору Юра – Бернард Меретин – до деталей спланував не лише саму споруду храму, але й інтер'єри, декор та навколишню територію садів. Близько 1762–1771 років довкола митрополичого палацу було закладено декоративний сад на терасах, які утримували підпірні стіни. Такі підпірні стіни й нині підтримують схили гори, а на терасах ростуть фруктові дерева.

Власне, з ініціативи митрополита Андрея Шептицького у 1-ій половині ХХ століття тут висадили ще й фруктовий сад, щоб роздавати фрукти дітям. Сад у нижній частині зберігся і до сьогодні, хоч і потребує ретельного дослідження і догляду.

"Митрополит Андрей був графом, ерудованою людиною. Для нього мистецтво і краса – це речі, які обов'язково мали бути. Коли він прийшов до УГКЦ – церкви, яка зазнала дуже багато потрясінь, вона потребувала оновлення і доброї руки. Митрополит Андрей мав базу, як це відновити. Взагалі ідея така – він вкладав власні кошти у цю красу й хотів аби її бачили усі інші, бо ці люди потім ставали майбутнім церкви. Зокрема й садами старався архітектурно підкреслити вагомість усього, що тут було", – розповів отець Михайло Квасюк. 

Також у роки митрополита Андрея тут проводились ярмарки для львів'ян і як, зазначають священнослужителі, можна стверджувати, що ця краса садів була доступна для всіх. 

"І ця краса була на часі, бо довкола було все, що пов'язане зі злом – війна, бідність. Але таким своєрідним мистецтвом він показував, до чого покликана людина. Цей сад для митрополита мав духовне і культурне значення. Тоді він був не лише єпископом, але й депутатом сейму, мав вплив у Римі, напряму в католицькій церкві", – розповідає отець Михайло.

У садах митрополит Андрей Шептицький любив проводити свій час, багато своїх послань до народу також писав на цій території, серед розмаїтих дерев і квітів. 

"Знаємо, що любив він найбільше яблука, які тут росли. Тобто українські фрукти. Тут не було якоїсь екзотики. Ще тут були груші, вишні, черешні. Є дві яблуні, які посаджені ще минулого століття, так само грушки. За ними потрібен постійний і ретельний догляд. Одна з черешень, яка була висаджена якраз ще за часів митрополита Шептицького і до сьогодні дає гарні плоди. З птахів тут переважають сойки і сороки, вони відганяють інших птахів, які би могли поласувати ягодами ", – розповів отець Тарас Чорний.

Митрополичі сади, Фото: Андріана Стахів

Духівники припускають, що окрім історичних дерев, які  ростуть, тут могли зберегтись пам'ятки архітектури, а можливо навіть садові статуї.

"Є дуже поширена світлина, де на фоні цих садів митрополит Андрей сидить на цьому балконі та усміхається", – пригадав Михайло Квасюк.

Митрополичі сади, Фото: Андріана Стахів

Сади в роки радянської окупації

У 1946 році під час так званого "Львівського собору", на якому радянська влада ліквідувала Українську греко-католицьку церкву, а інструкцію про ліквідацію УГКЦ особисто затвердив Йосип Сталін, на території храмового комплексу почали знищувати усе, що там було створено раніше. Не збереглось ані архівів проєкту, ані світлин. І навіть церковне майно вивозили та знищували.

"Територію окупували, Єпископів та священників вивезли, когось переслідували чи навіть убили, а майно, яке було на території – знищили. Документи, архіви, також не вціліли. І лише у 1989 році, коли українці почали відчувати, що йде свобода, а священники повертались з підпілля, від того моменту можна пригадувати функціонування церкви на цій території", – пригадує Михайло Квасюк.

Читайте також: Доносив спецслужбам на УГКЦ: що відомо про діяча РПЦ Никодима Руснака, який украв крісло митрополита Андрея Шептицького у Львові

Якими будуть Митрополичі сади

Вперше після реконструкції садової території, митрополичі сади відкрили у 2017 році. Відкритими вони були аж до пандемії коронавірусу.  

За цей час тут також відроджували садівництво і городництво. Деякі отці і нині вирощують моркву, картоплю, цибулю. Є також кущі малини та смородини. 

Митрополичі сади, Фото: Андріана Стахів

Ще одна цікава історія, яка прихована за зеленим мереживом дерев Митрополичих садів – на території росте кримський дуб, який має символічне значення.

"Якось митрополит Ігор Возьняк (Архиєпископ і митрополит Львівський – ред.) у 2011 чи 2012 році відвідував Крим, фактично перед окупацією. Звідти він привіз декілька жолудів і тут висадив. З них проріс дуб. Нині частинка Криму є на території садів", – розповів отець Тарас.

Митрополичі сади, Фото: Андріана Стахів

Митрополичі сади, Фото: Андріана Стахів

Дуб виріс з жолудя, який митрополит Львівський Ігор Возьняк привіз з Криму перед окупацією

Тепер, коли держава передала УГКЦ і нижню частину садів, тут планують провести дослідження зелених насаджень, реконструкцію території і спорудити літню терасу для концертів і таборування дітей, як було у час митрополита Андрея Шептицького.

"Ідея нижньої частини – відновити усі багатовікові дерева, які могли залишитись  і зберегтись. Але перед цим потрібного провести колосальну дослідницьку роботу. Зараз вже є проєкт і люди, які це робитимуть. На першому етапі аналізуватимуть стан дерев, які тут збереглись і якщо вони податливі для того, аби їх якимось чином їх зберегти, то це буде зроблено. І якщо ні, то будуть досліджувати і відновлювати такі насадження у нижніх частинах", – розповів отець Михайло.

Митрополичі сади, Фото: Андріана Стахів

Митрополичі сади, Фото: Андріана Стахів

Священник Тарас Чорний пояснив, що роботи по запланованому оновленню триватимуть до десяти років.

"На майбутнє у нас в проєкті – зберегти повністю ці дерева. Попри них насадити живці, а потім зі старих взяти відростки, щоб відродити старовинні сорти яблук і груш. Також є у планах зібрати саджанці старовинних сортів фруктових дерев з усієї Європи, щоби у нижніх садах відродити такий сад. Поки це на словах, але хочемо, би мало це продовження. Припускаю, що повністю на відновлення і реставрацію саду треба закладати до десятка років. Адже саме дерево мусить вирости", – пояснив отець Тарас.

Верхню частину саду, яку реставрували і відкрили для відвідувачів у 2017 році, від нижньої частини, яку, власне, лише зараз передали УГКЦ, відділяє старовинний мур-арка, яку проєктували і збудували ще разом зі Святоюрським комплексом. 

Митрополичі сади, Фото: Андріана Стахів

Митрополичі сади, Фото: Андріана Стахів

Окрім цього, тут хочуть спорудити літній майданчик для концертів і різних таборів, зокрема для сімей військових. Зараз садами опікується Фундація духовного відродження, яка хоче створювати різні події духовного, культурного і мистецького характеру.

"Є проєкт, який заплановано реалізувати до кінця 2026 року, це – відновлення фруктових садів і літня сцена. Але процес з відновлення садів триватиме, адже ними ніхто не опікувався фактично століття. У проєкт включена закупівля певного обладнання, аби не пошкодити ці рослини", – зазначив Михайло Квасюк.

Довідково

Зауважимо, раніше, у радянські часи, в нижній частині Митрополичих садів збудували радіолокаційні вишки, які глушили "Радіо Свободу" і "Голос Америки" та інші сигнали із Заходу. За часів незалежності ці передавачі перейшли на баланс Держспецзв’язку.

У 1990-х роках міська рада повернула Митрополичі сади у власність УГКЦ. Нижню частину садів міській владі не дозволили віддати, оскільки її вважали військовим об’єктом, саме через розташування вишок. Утім 2001 року передавачі знесли й відтоді Держспецзв’язок не здійснював господарювання на ділянці, вона перетворилася на закинуту місцевість. Але навіть попри те, що вишок там уже не було, у відомстві вважали, що структура має право розпоряджатися цією землею.

17 квітня цього року нижні сади офіційно передали в управління Української греко-католицької церкви.

Митрополичі сади, Фото: Андріана Стахів

Митрополичі сади, Фото: Андріана Стахів

Відвідати натхненну душевною атмосферою місцевість можна щоденно. Вхідний квиток, який вартує 50 грн, можна придбати у інформаційному центрі, який розташований біля входу на подвір'я собору святого Юра.

Фото: Андріана Стахів