Пам'ятати кожну людину: історики вперше дослідили метрики й зібрали унікальні факти про події 1939 - 1947 рр на Холмщині

Науковці Ігор Галагіда, Мирослав Іваник та Андрій Яремчук представили другий том досліджень «Українські жертви польських вбивств під час німецько-польської війни 1939 р» та збірку документів про події на Холмщині 1944 року «Погром». Перед презентацією видань, поруч, у храмі Святої Софії Премудрості Божої, відбулася панахида за всіма загиблими.

Андрій Яремчук та Ігор Галагіда, фото: Еспресо

У книзі «Українські жертви польських вбивств під час німецько-польської війни 1939 р.» зібрано списки та коротку інформацію про українців, які загинули, або були поранені впродовж вересня-жовтня 1939 року на території Волинського, Люблінського, Львівського, Поліського, Станиславівського і Тернопільського воєводств, які на той час були у складі  польської держави. Історики опрацювали та видали унікальну інформацію із архівних матеріалів, метрик, даних польових досліджень, інтерв’ю, публікацій у тогочасній пресі. 

Презентація 2 тому історичного дослідження, фото: Еспресо

Українські жертви минулого століття - це занедбана ділянка, яку ніхто не досліджував, зазначають автори та упорядники видань. Водночас усі жертви минулого – наші, та кожна людина варта гідної пам'яті. З таким підходом команда проєкту роками переглядала кожен документ, перевіряла кожну справу.

«Із 2012 року ми працювали над спадщиною українського географа, енциклопедиста Володимира Кубійовича. І вже тоді зрозуміли, що зібраний матеріал допомагає частково відтворити картину подій на Холмщині 1939-1947 років. Згодом ми запропонували реалізувати масштабне дослідження. Ідею підтримали в Українському католицькому університеті. Відтак, дослідницька міжнародна програма «Жертви польсько-українського протистояння 1939-1947 років» стартувала у 2018 році. Через 7 років результати наших досліджень увійшли у два томи, водночас працюємо над третьою збіркою», - розповів керівник міжнародної програми та співавтор видань, професор Ігор Галагіда.

Частина знайдених під час дослідження фактів та джерел унікальні. Тому історики вирішили опублікувати ці матеріали в окрему документальну збірку, яка підтверджує події на Холмщині 1944 року «Погром». Таким чином встановлені факти вдасться зберегти для майбутнього.

«Заголовок книжки «Погром» - адже саме так ці трагічні події назвало тоді цивільне населення. Це збірка документів із різних установ, свідчення очевидців подій на Холмщині, розповідь мовою документів про найбільш криваві події, коли було знищено близько 50 сіл», - зазначив співавтор видання, дослідник із Торонто Мирослав Іваник.

Під час презентації своїх наукових робіт історики розповіли про унікальну методику збору інформації, автором якої є професор Ігор Галагіда. Фактаж зібрано та впорядковано із дотриманням усіх норм видання архівних матеріалів. Це не лише усні історії, а документи із українських, польських, німецьких, канадських та американських архівів. Деякі документи німецької військової адміністрації, або підпілля  вдалося віднайти у архівах Чехії.

У збірці «Погром» зібрано 98 архівних документів та 68 документів, які представляють події у формі протоколів.

«Польська держава десятиліттями вкладала чимало коштів у дослідження періодів минулого. В Україні цим не займалися, історію замовчували. Настав час, коли наші історики також мають досліджувати події минулого. І це роблять науковці за підтримки Українського католицького університету», - привітав команду проєкту віцепрезидент УКУ, отець-доктор Богдан Прах.

отець-доктор Богдан Прах та Мирослав Чех, фото: Еспресо

«Пам'ятати кожну людину» - ці слова нас ведуть», - пояснює упорядник другого тому видання про українських жертв німецько-польської війни, вересня 1939 року Андрій Яремчук. 

«Це про людей, які загинули під час відступу польського війська з території Волині чи Галичини. 1360 жертв – це українці, які були вбиті, або поранені. Це є та кількість, яку ми опрацювали станом на травень 2025 року. Чи вона остаточна? Ні. Дані будуть доповнені. І це є нормальна практика в науковому світі, коли ти випускаєш книжку, а потім є ще доповнення, якісь нові, більш поглиблені дані і так далі.  Ми працюємо за принципом - пам'ятати жертву, а не «надути» цифри і сказати, що це все є погано. Наше завдання — ідентифікувати людей, які загинули, так як це роблять німці, євреї, інші народності», - пояснив дослідник.

Авторгаф від упорядника видання Андрія Яремчука, фото: Еспресо

За словами Андрія Яремчука, до співпраці залучали науковців із Києва, Волинської області, працівників архівів, мешканців громад, у яких проводили польові дослідження. Команда детально опрацювала історіографію, періодику, звіти ОУН. Поступово в руках дослідників цифри перетворювалися в імена. Вперше в Україні чимало конкретних даних розшукали у метричних книгах. Загалом, у другому томі використано 171 із понад тисячі опрацьованих метрик та результати дослідницьких розвідувальних експедицій у 68 населених пунктах.

«Вражає, як з допомогою метричних книг та інших джерел вдалося встановити цих людей. Якби таке дослідження проводили 30 років тому, відсоток встановлених жертв був би більшим», - відгукується про книги професорка Оля Гнатюк.

Керівник проєкту Ігор Галагіда анонсував, що історики працюють уже над наступними томами серії досліджень минулого і планують встановити та оприлюднити інформацію про кількість загиблих поляків. 

«Ми хочемо, наскільки це можливо зараз, після 80 років, зібрати інформацію про людей, які постраждали в часі польсько-українського конфлікту. І якщо вдасться,  встановити їхні імена. Щоб зберегти та увіковічнити пам’ять про людей. Дотепер збирали інформацію про українські жертви, але вже готується інформація також про польські жертви. Бо, як каже наш натхненник, владика Борис Гудзяк, маємо визнати, що «всі жертви є наші». І кожна жертва важлива, кожну слід зафіксувати у пам’яті поколінь. І це наш головний проєкт».