Може детонувати через блискавку: волинський надзвичайник розповів, чи безпечно в цьому році відпочивати на Шацьких озерах

Зараз такий день для українців є особливо актуальним, адже, після щоденних обстрілів росіян мирних населених пунктів, на вулицях можуть залишатись частини небезпечних боєприпасів. Вони несуть пряму загрозу людям.

Еспресо.Захід поспілкувався з Володимиром Нестеровим, речником ДСНС Волинської області.

Не чіпати ні руками, ні ногами, ні палицею

Володимир Нестеров вважає, що Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки дає змогу передусім ще раз донести інформацію громадянам як в Україні, так і до світової спільноти. Його мета – підвищити обізнаність про загрозу, яку несуть вибухонебезпечні предмети.

"У цей день ми закликаємо всіх приєднатися до популяризації знань про мінну небезпеку та звертаємо ще раз увагу міжнародної громадськості на те, хто порушує ці правила мінної безпеки. Звичайно, ми говоримо про країну-агресорку та ті держави, які підтримують її в цьому. Мінна зброя заборонена багатьма міжнародними конвенціями, але, попри це, вона все одно використовується, і в результаті страждає цивільне населення", – каже надзвичайник на початку розмови.

Поговорім про ситуацію з мінною небезпекою на Волині. Ми знаємо, що зараз ця тема дуже актуальна, особливо з огляду на ситуацію з Білоруссю, яка має відверто ворожу позицію. Чи розуміють люди, що потрібно дотримуватися заходів безпеки? Чи не всі це роблять і нехтують правилами, навіть усвідомлюючи ризики?

Проблема мінної небезпеки для України стала особливо гострою ще з 2014 року. Але з початком повномасштабного вторгнення ця тема вийшла на перший план.

Правила мінної безпеки не є чимось новим. Вони були розроблені й доведені до громадськості вже давно: як для дітей, так і для дорослих. Але, через велику кількість трагічних випадків, які трапляються в Україні, ці правила вдосконалюються. Кожна нова трагедія змушує нас робити висновки й уточнювати інструкції, щоб люди краще розуміли, як діяти у небезпечних ситуаціях.

Тобто, якщо я правильно розумію, більшість трагедій стається саме через нехтування правилами?

Здебільшого так. Люди просто не дотримуються інструкцій, через що трапляються каліцтва, травми, а інколи й гірше. Але також є випадки, коли хтось просто не знав про небезпеку або не помітив підозрілий предмет. Адже вибухонебезпечні предмети бувають різні: як сучасні, так і застарілі, що залишилися ще з минулих воєн. Обставин, звісно, багато, тому казати, що винні лише люди, які травмувались чи загинули, теж не можна. 

Важливо постійно нагадувати про правила безпеки. Ми з місцевою владою постійно працюємо над інформуванням населення, це безперервний процес.

Якщо говорити про нашу роботу тут, на Волині, то ми постійно навчаємо населення, як діяти у разі виявлення підозрілих предметів. Причому це стосується не лише прикордонних районів, а й усієї області. Перше і найголовніше правило, якого ми навчаємо всіх – нічого підозрілого не чіпати. Це універсальне правило, яке допоможе уникнути не лише мінної небезпеки, а й багатьох інших загроз у сучасному світі.

Розкажіть про це детальніше, на що саме потрібно звертати увагу, щоб не потрапити в небезпечну ситуацію з мінами чи іншими вибуховими пристроями?

Ми навчаємо і дітей, і дорослих звертати увагу на будь-які покинуті предмети: пакунки, іграшки, коробки цукерок, мобільні телефони у громадському місці – на лавці, дитячому майданчику чи в транспорті. Якщо предмет покинутий у людному місці і ніхто не претендує на його власність, то це привід запідозрити небезпеку.

Найголовніше – не чіпати такі предмети ні руками, ні ногами, ні палицею. Потрібно негайно відійти на безпечну відстань і повідомити дорослих або зателефонувати за номером 101 чи 102. Саме цього ми навчаємо школярів та дорослих під час наших профілактичних заходів у населених пунктах.

Особливо актуальна ця проблема для прикордонних регіонів. Там ризик вищий через певні обставини і ми більше працюємо, зокрема, і з дорослим населенням. Адже вони часто ходять у ліси – на відпочинок, по гриби чи ягоди, або ж займаються господарськими роботами. У таких місцях можна натрапити не лише на сучасні вибухонебезпечні предмети, а й на боєприпаси ще з часів Першої та Другої світових воєн.

Коли тане сніг – починається найнебезпечніший період

Новини, що люди знаходять старі боєприпаси, досі з'являються регулярно…

Абсолютно вірно. Деякі місця досі рясно всіяні вибухонебезпечними предметами. Це можуть бути залишки складів боєприпасів, бліндажі чи інші сховища, які з часом опинилися під землею. Іноді через природні процеси ці предмети знову виходять на поверхню.

Добре, що у 99% випадків люди повідомляють про такі знахідки. Заявки для піротехнічної служби фактично щодня. Особливо активний період починається, коли тане сніг. Тоді люди починають виїжджати на природу, працювати на полях чи в лісах, і небезпечні знахідки з’являються частіше.

Крім того, ми займаємося не лише знешкодженням вибухонебезпечних предметів, а й гуманітарним розмінуванням. Тобто є ділянки, які можуть бути рясно всіяні вибухонебезпечними предметами. Звичайно, у таких місцях ми проводимо додаткову розвідку й очищення цих зон. Спочатку працюють спеціально навчені фахівці – так звані "ідентифікатори". Вони виїжджають на місце та оцінюють ситуацію. Якщо є підозра на значну кількість небезпечних предметів, тоді приймається рішення про ретельне обстеження території. Ми працюємо за чітким планом, який затверджується спільно з органами місцевої влади. Вони забезпечують організаційну підтримку, а наші піротехніки постійно працюють на визначених територіях, до очищення цієї площі.

Як люди ставляться до ваших порад? Дослухаються?

У більшості випадків дослухаються, коли ми з ними спілкуємось. Однак, на жаль, є і такі, які свідомо нехтують безпекою.

Маєте на увазі тих, хто шукає метал?

Є категорія людей, які цілеспрямовано шукають металобрухт – чорні чи кольорові метали, іноді навіть історичні артефакти. Вони використовують металошукачі, знаходять вибухонебезпечні предмети, приносять їх додому і намагаються розібрати власними силами.

У результаті це призводить до трагедій. Декілька років тому були випадки, коли на подвір’ях таких "шукачів" вибухали боєприпаси. Причому ці люди чітко усвідомлювали, що мають справу з небезпечними предметами. Поліція проводила розслідування і встановила, що деякі з них неодноразово знаходили подібні речі. Тобто це не випадковість, а свідоме порушення правил безпеки. На щастя, такі випадки не є масовими, але вони трапляються.

Українські сапери б'ють рекорди по швидкості розмінувань

Щодо процесу розмінування. Чи справді один рік війни означає 10 років роботи з розмінування?

Така думка була. Я не можу стверджувати, що це саме 10 років – можливо, 8 чи 9. Але чув також, що так, як якісно, швидко і оперативно працюють піротехніки в Україні (ДСНС та інші служби, які розміновують), то ніхто не скаже, скільки точно часу знадобиться на очищення нашої землі.  

Навіть у міжнародному середовищі відзначають, що темпи роботи наших саперів є одними з найшвидших у світі. Тому скільки точно знадобиться часу для повного очищення території – поки ніхто не може сказати. Створюють нові підрозділи, які, відповідно до вимог сьогодення, вже можуть розміновувати і під водою. Наша держава отримала і продовжує отримувати величезну допомогу від країн-партнерів для швидшого гуманітарного розмінування деокупованих територій в Україні. Це і машини механізованого розмінування, спеціальне обладнання та захисне спорядження для піротехніків, медичні засоби і навчання з обміну досвідом.

Але треба зазначити, що навіть в цей період, коли війна триває, наші підрозділи працюють на багатьох напрямках, на деокупованих територіях, вони розміновують те, що виявляють і під час воєнних дій. В першу чергу йдеться про гуманітарне розмінування.

Наскільки затратним є процес розмінування, наприклад, на Волині?

Важко сказати, чи є методика точного розрахунку таких витрат. Однозначно це вимагає значних людських і матеріальних ресурсів. Використовується спеціальна техніка, витрачається паливо, моторесурс. Але головне — це ризик для самих саперів. 

Відпочиваючи на Волині, потрібно бути вкрай обережним

Шацькі озера – водночас і туристичний, і прикордонний регіон. На вашу оцінку, наскільки безпечним може бути відпочинок на Шацьких озерах і на що потрібно зважати туристам? Наприклад, можна спокійно гуляти лісами? Варто дотримуватись якихось чітких правил? Чи взагалі не варто віддалятися від населених пунктів?

Віддалятися далеко в ліс не варто. Були випадки, коли вибухонебезпечні предмети детонували від удару блискавки. Я думаю, що про це багато хто чув. Якщо ж іти, то лише у дозволених місцях – туди, де немає попереджувальних знаків, де створені спеціальні рекреаційні зони. Але в будь-якому разі слід уважно стежити за повідомленнями ДСНС та місцевої влади.

А відпочивати на Шацьких озерах безпечно?

Ніхто зараз не може сказати, що якась територія в Україні є на 100% безпечною. У нас є багато випадків падіння безпілотних літальних апаратів, які можуть не детонувати одразу. Це створює додаткові ризики. Тому треба бути дуже обережними, вибираючи місце для відпочинку чи, скажімо, для збирання грибів.