Може бути шість годин електрики на добу, бо енергосистема не може триматися тільки на атомній енергетиці, – експертка Кошарна

Ольга Кошарна, експертка у галузі атомної енергетики та співзасновниця ГО "Антикризовий експертний ядерний центр України", розповіла про загрози для Хмельницької та Рівненської АЕС, через які Україна ризикує залишитися без електроенергії. Також у розмові Ольга Кошарна прокоментувала стан добудови ХАЕС, дефіцит генерації у регіонах та способи підготовки населення до обмеженого постачання електрики цієї зими.

Останнім часом росіяни ціляться по енергетичних об’єктах України. Чи є ризик, що ворог буде цілитись саме по розподільчих системах Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій?

Безумовно, ризик є. Нещодавно були уражені трансформатори Укренерго, що пов'язані з видачею потужності для Хмельницької й Рівненської АЕС. Через що атомні електростанції були вимушені зменшити потужність.

У НЕК "Укренерго", звідки у вересні 2024 року звільнили Кудрицького, за нібито не збудовані укриття для критичних об’єктів, йшов процес побудови захисту енергооб’єктів.

Натомість у НЕК "Енергоатом" нічого не відбувалося для збереження цілісності об’єктів від атак. 

У Енергоатомі зараз оголосили тендери на 6,5 млрд грн на три станції. Знайомі журналісти були на Рівненській атомній станції — процес будівництва ще триває.

Що стосується Хмельницької станції: наприклад, енергоблок №2 — там із турбіною проблеми ще з березня 2022 року. І замість того, щоб відремонтувати, вони двічі оголошували тендер. Вигравав Укренергомаш, але це дуже не подобалося цій "камарильї" корупційній, і вони скасовували тендери. Останній раз — восени 2024 року "у зв’язку з відсутністю грошей". Тобто енергоблок №2 має проблеми: є вібрації, які вони не можуть усунути.

Мене дивує — куди дивиться стільки років Служба безпеки України. Зокрема щодо цих тендерів на захисні споруди відкритих розподільчих пристроїв АЕС, які скасовували. 

Повна безкарність із 2020 року. Я вже не кажу про те, що команда Котіна і Ко (Петро Котін – президент Енергоатому з 1 червня 2022 року по 21 серпня 2025 року) напередодні вторгнення змінили керівника Державної інспекції ядерного регулювання України, гендиректорів та заступників з фізичного захисту АЕС.

Петро Котін, президент Енергоатому з 1 червня 2022 року по 21 серпня 2025 року, фото: Вікіпедія

Після вторгнення втекли в хмельницькі ліси й місяць мовчки сиділи. Не координували оборону АЕС. Я знаю, деякі директори — кожен на свій розсуд самостійно будував оборону без допомоги центрального офісу.

А якщо ти ще й добре будував оборону і не виконував "вказівок Котіна і Ко", то будеш "розстріляний", як Павло Павлишин — директор Рівненської станції, який був звільнений влітку 2023 року. Брудна кампанія якихось "медійних сміттярок" проти нього — і проти мене також.

Наскільки критичними для енергосистеми України можуть бути удари по розподільчих станціях Хмельницької та Рівненської АЕС? Який відсоток потужності, яку виробляють АЕС, займає в електросистемі?

Залежно від періоду: взимку — від 55 до 60%. Удари по відкритих розподільчих пристроях призведуть до спрацювання аварійного захисту, і реактори зупиняться. Єдиний класичний блекаут, коли об’єднана енергосистема розпалася, був 23 листопада 2022 року. Саме через те, що декілька енергоблоків АЕС зупинилися — десь під 6 тисяч мегаватів — через спрацювання аварійного захисту.

Потім атомники, не із Енергоатома, ГРУ Міноборони, а фахівці Укренерго розробили алгоритм підготовки енергосистеми: зменшували потужність, інші заходи, І після впровадження такого алгоритму  блекаут не повторювався.

На жаль, в Енергоатомі команда Котіна–Галущенка звільнила багатьох досвідчених фахівців-інженерів. І зараз там немає кому продумати це все навіть на рік уперед: як зробити, щоб аварійний захист не спрацьовував автоматично після таких влучань.

Крім того, відкриті розподільчі пристрої (ВРП) розташовані дуже близько до периметра АЕС. А ми знаємо точність російської зброї. Тобто є небезпека влучання у важливі системи безпеки АЕС — трубопроводи, через які прокачують воду для охолодження реактора тощо. Поки вони не били саме по ВРП, але від росіян можна чекати всього.

Чи може країна забезпечити стабільність енергосистеми, спираючись переважно на атомну енергетику?
Енергосистема втратила багато гідроелектростанцій на Дніпрі — Дніпро-1, Дніпро-2, і інші ГЕС. А також теплові електростанції на газі та вугіллі. Енергосистема не може триматися тільки на атомній генерації, бо вона не може швидко зменшувати та збільшувати потужність, маневрувати.

Коли є пікове споживання — вранці й увечері — підключали теплові або гідроелектростанції. Останні — найкращі маневрові потужності. Не можна збалансувати енергосистему, коли є тільки атомна енергетика.

У 2022–2023 роках у нас була генерація з надлишком, були резервні мережі, тому все швидко перемикали. Зараз дуже багато генерації ми втратили — гідроелектростанції й теплові пошкоджені. Наприклад, Центренерго, в активах якого три станції: Трипільська ТЕС (під Києвом), Вуглегірська ТЕС (в окупації) і Зміївська ТЕС (Харківська область). Вони втратили всі активи після обстрілів. І на заході України — потужні пошкодження трьох ТЕС. Зараз у нас дефіцит електрогенерації. 

Українці не отримали 400 МВт критично необхідної децентралізованої генерації, оскільки міністр Галущенко авторитарно заблокував цей процес. 

Він не підписав підсумковий протокол конкурсу, адже йому, «не сподобалися» приватні інвестори, які перемогли. Ці 400 МВт, які мали бути збудовані на Чернігівщині та Сумщині, дорівнюють потужності одного енергоблоку РАЕС. 

Проєкти розподіленої генерації були зупинені, тому що Галущенко лобіював замість них корупційний проєкт добудови ХАЕС (блоки Х-3, Х-4) на базі російських реакторів із Болгарії. Цей проєкт, на думку багатьох експертів і депутатів, не має жодного сенсу в умовах повномасштабної війни.

Великий бізнес самостійно встановлював генерацію. Не тільки газотурбінні та газопоршневі установки для енергосамозабепечення, але і накопичувачі електроенергії.  Я вважаю, що найбільшої шкоди задля забезпечення стійкості енергосистеми завдала політика Галущенка.

Зараз, до речі, добудова реакторів на ХАЕС призупинена. Як ви думаєте, чи може знову активізуватися ідея добудови Хмельницької АЕС?

У Енергоатомі  була ідея з нуля будувати енергоблоки на ХАЕС з реакторами АР-1000 Westinghouse під час війни. Westinghouse – американська атомна енергетична компанія. Однак керівник Westinghouse у вересні казав: так, ми плануємо, готуємося, але це буде після закінчення війни. Він це сказав однозначно.

У 2021 році ДП НАЕК Енергоатом і Westinghouse підписали дві угоди про співпрацю з метою реалізації пілотного проєкту з будівництва енергоблоків АР1000 на майданчику Хмельницької АЕС.

Ба більше, Westinghouse може залучити кредити. Є державний EximBank для обладнання, що належить Westinghouse. А «Енергоатом» збирався будувати ХАЕС-3,4 за свої гроші — кредитів немає. І жодна євроструктура за час війни не надала технічної допомоги. Бо всі розуміють корупційність і нездатність керівництва реалізовувати масштабні проєкти.

А якби проєкт був запланований, коли могли б запустити реактори? Чи вистачило б нам цих потужностей?

Команда Котіна і ко не зможе нічого реалізувати. Це фактично схема освоювання коштів — на закупівлях, кабелях, піску тощо. Відомо, як у них закуповують навіть для захисту трансформаторів першого рівня, габіони : мішки у 2–3 рази дорожче.

Атомний реактор — це мінімум 10 років: від отримання дозволу на будівництво до виробництва електроенергії. Так у Європі, так у США. Тому було від початку зрозуміло, що цей проєкт — виключно політично-корупційний.

Через упущення в захисті наших енергооб’єктів можуть бути блекаути, як у 2022 році? Ви допускаєте це?

Таке може бути. Сподіваюся, що не буде глобальної катастрофи. 

Проте можна говорити, що ми до кінця зими будемо жити з обмеженим постачанням електроенергії. Може бути так, що електроенергія буде доступна лише по шість годин на добу, як зараз у Полтавській області та деяких інших регіонах. Тому людям доведеться готуватися виживати в таких умовах самостійно.

Наприклад, у нашому ОСББ у 2022–2023 роках ми купили один генератор, потім другий. Нині під час відключень у нас працюють два ліфти. Є облаштований пункт незламності на першому поверсі з Wi-Fi. Я теж підготувалася: маю джерело безперебійного живлення для роутера, лампу на акумуляторі. У 2022 році було важко через відсутність мобільного зв’язку та інтернету, зараз працювати можна.

Але людям із дітьми складно. У нас, наприклад, є вода, бо працюють насоси, а не всюди так. І дивно, коли ОСББ на четвертому році війни досі не може купити генератор. Ми готові повністю. Треба розраховувати на себе і готуватися до найгіршого сценарію.

Навіть у мене є туристичні сонячні панелі. Улітку 2023 року я ними заряджала лампи й телефон. Це невеликі панелі, які можна виставити у вікно або повісити на рюкзак.

Тактика атак змінюється. Раніше вони били розпорошено, а потім зрозуміли, що треба інакше. Якщо в зимовий період 2022–2023 років було 400 дронів, то за жовтень цього року — 2000 шахедів. Плюс ракети. Вони виснажують ППО.

При АЕС є ППО, на великих ТЕС - також є, але якщо випустити 30–50 дронів, виснажити ППО, а потім — ракети, то буде влучання. Тому цей сезон буде важчим, ніж 2022–2023 роках.

Чи можна повністю захистити наші енергооб’єкти від балістики?

Ні, не можна. По-перше, електростанції — це величезна територія. ППО стоїть, але якщо спочатку шахеди, а потім ракета — це неможливо. Були ідеї щось "закопати" — неможливо. Єдине, що робиться: пункти керування підстанціями зараз переміщають у сховища, під землю. Раніше були на поверхні.

Наприклад, підстанція Макарівська, зараз Київська — там уже збилися з рахунку, скільки було прильотів: то 13, то 14. У грудні минулого року, напередодні Дня енергетика, знову були пошкодження. Там стоять величезні автотрансформатори — розміром як триповерховий будинок. Їх неможливо сховати під землю. Тому повністю захистити ці об’єкти неможливо. Засоби ППО не відбивають 100%.

Наскільки зараз забезпечені оборонною інфраструктурою Рівненська і Хмельницька АЕС?

Там є ППО — це без сумніву. ППО на АЕС стояло ще з 2012 року. Є проєктна загроза — це таємний документ, який розробляється на основі інформації розвідок. Але раніше загроза для АЕС розглядалася як перешкоджання перевезенню крадіжці ядерних матеріалів або проникнення невеликих терористичних груп на АЕС. Масштабна війна не розглядалася. Тому потрібно вносити зміни до проєктної загрози.

Раніше за розробку та оновлення проєктної загрози та її затвердження  відповідав апарат РНБО, який може залучати розвідувальні служби. Під час війни у 2022 році відповідальність передали Держатомрегулювання України, хоча це нелогічно. Так само потрібні зміни до закону про фізичний захист ядерних установок, до державної системи фізичного захисту. Там, наприклад, досі немає Збройних сил України як суб’єкта. Я не бачила жодних кроків у цьому напрямку, хоча офіційно зверталася. Є Конвенція про фізичний захист, але її зміни — це довгий міжнародний процес. А на національному рівні давно можна було провести необхідні зміни. Їх нема.

Якщо постраждає інфраструктура Рівненської або Хмельницької АЕС, чи позначиться це на інших регіонах?

Безумовно, позначиться, в тому числі й на Києві. У 2022–2023 роках найжорсткіші обмеження були саме в Києві. Чому? Бо вони системно влучали в підстанцію "Київська", яка живиться від Хмельницької й Рівненської. Київ, Київщина, зона відчуження — безумовно.

Треба готуватися до найгірших варіантів — це завжди було моєю позицією. Якщо буде тепла зима — пощастить. 

Минулого року, мабуть, були якісь домовленості, бо був негласний мораторій на обстріли енергоструктури. Зараз жодного мораторію немає. І наші також б’ють по їхніх підстанціях, щоб відрізати постачання до Московського регіону.

Тому зараз іде дуже жорстка війна, і наші теж відпрацьовують.

Чи імпортує зараз Україна електроенергію із сусідніх країн? І які регіони живляться імпортом?

Так, ми імпортуємо електроенергію. Які регіони живляться імпортом — сказати неможливо, бо в Україні об'єднана енергосистема. Проблема в тому, що генерація на Лівобережжі знищена, і через обмеженість мереж немає можливості передати достатні обсяги імпорту, щоб повністю забезпечити Чернігівщину, Сумщину, Харківщину, Полтавщину. Система будувалася за іншою логікою. 

• За даними Енергоатому, енергоблок №2 з 2022 року працює з пошкодженою турбіною, у якої відсутні робочі лопаті 5-го ступеня циліндра високого тиску
• Нагадаємо, за словами нардепа Ярослава Железняка, другий енергоблок Хмельницької АЕС три роки працює з недовантаженням майже через зрив тендерів на ремонт турбіни, за якими були задіяні команда міністра Галущенка та куратор Міндіч