У понеділок, 24 березня, у Львові попрощаються із трьома захисниками

Про це повідомляє ЛМР, передає "Еспресо.Захід".

Мерія закликає мешканців та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Чин похорону трьох воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Погребення Андрія Возного та Костянтина Козелецького відбудеться на Личаківському кладовищі. 

Прощання із Миколою Ковальчуком продовжиться у родинному помешкання воїна в Рясне-Руське, вул. Залізнична, 47-б, а згодом у Храмі Святого Великомученика Дмитрія. Опісля прощання процесія вирушить на кладовище в с. Рясне-Руське, де відбудеться погребення.

Біографічні довідки захисників

Андрій Возний (31.05.1984 – 19.05.2023). Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №87 Львівської міської ради імені Ірини Калинець. Згодом здобув освіту слюсаря-механіка у Вищому професійному училищі №29 м. Львова.

Після завершення навчання проходив строкову військову службу.

Протягом всього життя працював на станції технічного обслуговування автомобілів.

Зі слів рідних, був надзвичайно чуйним та добрим. Любив автомобілі та їх ремонт. Був професіоналом своєї справи.

Із початком повномасштабного вторгнення РФ став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Бахмутському напрямку у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України.

У героя залишилися дві рідні сестри, дві двоюрідні сестри, племінники, похресниця, тітки та дядьки.

Костянтин Козелецький (13.11.1974-20.03.2025). Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №19 м. Львова. Згодом здобув освіту радіотехніка у Відокремленому структурному підрозділі "Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету "Львівська політехніка". Вищу освіту здобув у Національному університеті "Львівська політехніка" за спеціальністю "Інженер в галузі електроніки та телекомунікацій".

Проходив строкову військову службу в м. Чугуїв Харківської області. Продовжив службу в Збройних Силах України та присвятив їй все своє життя.

Зі слів дружини, був дуже добрим, надзвичайно любив життя, а особливо - сина та сім’ю.

У вільний час захоплювався риболовлею та полюбляв тварин.

Брав участь в антитерористичній операції на сході держави.

Із початком повномасштабного вторгнення ОФ виконував бойові завдання із захисту територіальної цілісності та суверенітету України у складі військової частини А2667.

Нагороджений численними відзнаками за військову службу.

У героя залишилися дружина та син.

Микола Ковальчук (15.12.1984-10.03.2025). Уродженець села Незнанів Кам’янко-Бузького району.

Навчався у місцевій школі. Згодом здобув освіту у Добротвірському професійному ліцеї за спеціальністю "Маляр-штукатур". 

Проходив строкову військову службу у Військах протиповітряної оборони України.

Згодом працював у сфері будівництва, зокрема ремонтних робіт.

Зі слів рідних, був справжнім сім’янином та люблячим батьком.

Із початком повномасштабного вторгнення РФ став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Покровському та Запорізькому напрямках у лавах 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка 11-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України.

У героя залишилися мати, дружина, син, донька, сестра та брат.

• До слова, бренд-дизайнер ЗСУ назвав ІПСО рекламу контрактів ЗСУ з робуксами