Проблема в тому, що після смерті батька, з яким у хлопця були чудові взаємини, виплати від держави та пенсію по втраті годувальника забрала його мама, яка проживає в Італії. Сашка утримує та виховує бабуся Ольга, з якою вони разом пройшли через втрату найріднішої людини. Людини, яка віддала своє життя, щоб захистити свого сина від російських окупантів і забезпечити йому майбутнє – те, яке зараз відбирає рідна мати.
Олександр з бабцею звернулися до журналістів "Еспресо.Захід", аби розповісти свою історію та знайти тих, хто відгукнеться й допоможе їм.
Коли малому Сашку було трохи понад рік, його мати Ольга вирішила поїхати. Відтоді між ними втрачено зв’язок, вихованням дитини займався батько, йому допомагала бабуся Ольга.
"Вона пішла і все. Син телефоном мені всього не розказував, мабуть, шукала гроші. Повернулася вона вагітною, але це не була дитина мого сина. У 2011 році ми її виписали з дому, стосунки між нею та моїм сином остаточно зіпсувалися", – розповідає пані Ольга, мати Сергія Щербана, батька Сашка.
У 2017 році подружжя офіційно розлучилося та нібито усно поділило дітей: Олександр залишився, як і раніше, з батьком, а ще одна дитина, син Олег (батьком якого офіційно вважається Сергій), буде з матір'ю. При цьому ніхто ніколи не забороняв матері спілкуватися зі старшим сином і не налаштовував його проти неї.
Фото: Сергій Щербан з маленьким Олександром
Як згадує класний керівник Сашка, який працює з ним з 4 класу, шкільними справами дитини завжди цікавилися лише батько та бабуся. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини, яке відбулося 23 січня 2023 року, коли постало питання позбавлення матері батьківських прав, встановили, що жінка не знає ні про стан здоров’я своєї дитини, ні про її щеплення, хто вів Олександра у 1 клас, не знає його вчителів і взагалі не цікавилася його життям.
"Ми сім’ю знаємо, у нас невелике містечко. Мати Сашка його покинула фактично, коли він ще був маленьким. Після смерті Сергія Щербана ми як орган опіки й піклування взяли дитину облік. Оскільки мати Сашком не займалася зовсім, то його бабуся подала до суду щодо позбавлення батьківських прав. Ми також брали участь у судовому процесі, надали висновок про доцільність позбавлення її батьківських прав", – коментує Олена Крупа, начальниця служби у справах дітей Старосамбірської міської ради.
Сам Сашко в коментарі "Еспресо.Захід" розповів, що має образу на матір за те, що фактично покинула його маленьким. Мати Ольга дійсно час від часу надсилала йому пакунки й "по 100-200 гривень раз на кілька місяців", бувало, вони спілкувалися, але жодного разу, каже хлопець, не виявляла материнської турботи й опіки та не намагалася налагодити відносини.
Навіть тоді, коли батько пішов в АТО ще 2015 року, мати Ольга не забрала дитину до себе. Після 24 лютого 2022 року вона не поцікавилася безпекою Олександра, а коли він із бабусею були вимушені тікати до Польщі, мати жодним чином не допомогла Сашку, опікункою якого вона є.
Після офіційного розриву стосунків між Сергієм та Ольгою точно стало відомо, що вона проживає в Італії разом зі своїм другим сином і своєю матір’ю.
Після АТО, у 2017 році, Сергій, батько Олександра, потребував роботи. Було вирішено їхати на заробітки: бабуся Ольга поїхала до Польщі, Сергій у Чехію. Сашка ж його мати погодилася забрати до Італії на 2 місяці. Тоді йому було 9 років.
Хлопець пригадує, наскільки там було погано. Каже, що відтоді його більш-менш дружнє спілкування з мамою взагалі припинилося.
"Мами часто не було вдома, ми з братом навіть якось на ніч самі залишилися. Гуляти ми також не ходили. З бабою по маминій стороні взагалі були погані стосунки. Я пам’ятаю, як вона мене била пряжкою від ременя по спині, а мама в це не повірила", – пригадує Сашко.
Бабуся Ольга своєю чергою пригадує, що в телефонних розмовах внук просив її й батька забрати його звідти. У підсумку мати повернула сина в Україну, де його вже чекали найрідніші тато та бабця.
Сергій Щербан пішов боронити Україну вдруге в березні 2022 року. Пані Ольга пригадує, як поверталася з магазину і побачила, що син готується їхати до військкомату.
"Я тоді запитала його: "Вже подзвонили?". Він ствердно відповів, попросив підготувати йому сумку й усі необхідні речі. Це було 2 березня. Наступного дня він уже мав бути у військкоматі. Перед тим ми ще встигли зайти до нотаріуса й оформити довіреність на опіку над Сашком", – каже бабуся.
Зранку Сергій перед від’їздом попрощався із сином і заборонив матері плакати. Він обійняв їх і пішов. Це була остання їхня зустріч.
Згодом бабусі та внуку вдалося виїхати до Польщі. Цю ідею підтримав і Сергій, він хотів, аби його сім’я перебувала в безпеці. Як тільки вони опинилися в іншій країні, Сергій перестав виходити на зв’язок. Це було 17 березня. Як виявилося згодом, того дня його не стало.
"Я бачила по телевізору, що відбувалося в нас у Маріуполі. З моїм сином не було зв’язку, тому ми зв’язалися з його товаришем. Нам 2 дні ніхто не відповідав, а на третій друг сина відписав, що сам він у госпіталі, а де мій син, не знає. Потім мені дзвонять і висловлюють співчуття. Тоді я зрозуміла… я втратила найцінніше", – розказує пані Ольга.
Бабуся Сашка зі сльозами розповідає на очах про похорон сина. Каже, що досі не змирилася з його смертю, часто ходить на могилу поговорити з ним.
Коли після похорону минув один день, Сашку подзвонила його мама і сказала, що приїде в Україну. Ні, не для того, щоб попіклуватися про сина, втішити його чи попрощатися з колишнім чоловіком. Жінка повернулася через 2 тижні, щоб оформити компенсацію від держави та пенсії дітям...
"Я тоді зрозуміла, що вона може забрати й мою хату, бо Сашко неповнолітній, а єдиним опікуном залишилася вона. Якщо зі мною щось станеться, вона може забрати все й залишити внука ні з чим", – каже бабуся Ольга.
Мама Олександра відкрила банківський рахунок, куди надходять усі кошти, але Сашку вони практично не дістаються.
Після такого Олександр захотів, щоб матір позбавили батьківських прав на нього, а опікунство отримала бабуся. Він аргументує це тим, що мати фактично позбавила його засобів на існування та не цікавиться його життям. Про це хлопець і заявляв у судах.
Рішення боротися за внука прийняла й бабуся Ольга. Спершу вона звернулася до опікунської ради, де перевірили ситуацію та встановили, що мати дійсно не займалася сином протягом багатьох років. Це підтверджують висновки із засідання комісії з питань захисту прав дитини, де заслухали й версію матері. У підсумку було рекомендовано позбавити її батьківських прав.
29 червня 2023 року Самбірський міськрайонний суд Львівської області відмовив пані Ользі в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав матері Сашка. Хоча були надані висновки комісії з питань захисту прав дитини, свідчення сусідів про те, що мати не піклується про сина, виписки з Держприкордонслужби, що вона за час повномасштабного вторгнення приїжджала в Україну лише кілька разів – для оформлення пенсій і компенсації та на суд.
Уже 30 жовтня того самого року Львівський апеляційний суд скасував рішення Самбірського суду та позбавив жінку опікунства. На якийсь час бабуся змогла стати офіційним опіком Олександра.
Щодо пенсії, яку мав би отримувати Олександр через втрату годувальника, то за 18 місяців він мав отримати 180 тис. грн (по 10 тис. грн щомісяця). Натомість мати з цієї суми надіслала йому лише 50 тис. грн.
Окрім того, як було встановлено в суді, Олександру належало 5 млн грн компенсації від держави, яких він так і не отримав, бо мати не надіслала йому жодної копійки з цих коштів.
7 лютого 2024 року Верховний Суд у касації скасував постанову апеляційного суду. Відтак мати Сашка стала офіційним його опікуном і розпоряджається його фінансами, перебуваючи за кордоном. Хоча її син живе в Україні, а утримує його бабуся за свою пенсію.
"Мені не треба грошей. Я просто хочу, щоб у дитини було майбутнє. Ми хотіли б, щоб усі ті кошти були заморожені до 18-річчя Сашка, щоб вона їх не тратила. Ми знаємо, що вона в Італії в кредит придбала житло, а її дитина тут цих коштів не бачить", – каже пані Ольга.
Адвокат пані Ольги Руслан Бущак розповів "Еспресо.Захід", що підставою для позбавлення батьківських прав є ухилення від своїх обов’язків із догляду за дитиною. Конкретно щодо матері Сашка, то йдеться про відсутність турботи щодо фізичного та духовного розвитку дитину.
"У тому числі це відсутність піклування про навчання дитини, його підготовки до самостійного життя. Зокрема, вона не забезпечує відповідних умов харчування, медичного догляду тощо. Щобільше, мати не спілкується з сином у необхідному обсязі, не сприяє його моральному стану, не виявляє інтерес до його внутрішнього світу. Вона свідомо нехтує своїми обов’язками", – каже адвокат.
Він також зазначає, що у Верховному Суді справу розглядали без виклику сторін, лише на підставі письмових доказів.
"Щодо цієї справи, рішення Верховного Суду набуло законної дії та оскарженню не підлягає. З цього виходить, що виплати неможливо заморозити чи призупинити. На жаль, правових підстав для цього немає. Тобто виходить, що бабуся утримує внука в той час, як його мати перебуває за кордоном і отримує його пенсію та компенсацію держави", – коментує Руслан Бущак.
Попри невтішні прогнози адвоката, пані Ольга та юний Олександр думають, що робити далі і, ймовірно, продовжать боротьбу в судах. Зараз вони потребують допомоги у розв'язанні своєї проблеми та шукають небайдужих, які їм допоможуть у цій боротьбі.
"Еспресо.Захід" намагався зв'язатися з матір'ю Олександра, однак на час публікації статті жінка проігнорувала повідомлення та дзвінки журналістів.