"Еспресо.Захід" розповідає, чому католики святкуватимуть Великдень швидше.
Попри те, що православні християни та греко-католики перейшли на новий календар та відзначають тепер Різдво 25 грудня, дати Великодня поки що не набули спільного знаменника, оскільки у цьому переході йдеться лише про нерухомі свята. Тут варто нагадати, що перехід відбувся не на Григоріанський, а на Новоюліанський календар зі збереженням чинної Пасхалії.
Великдень прив'язаний не до дати, а до весняного рівнодення та повного місяця. Тому різниця у даті святкуванні Пасхи католиків та православних виникла через метод підрахунку та різні календарі, якими користуються церкви. Тобто відмінності між цими двома календарями полягають в обрахунку пасхалій.
Фото: Андріана Стахів
Правило, за яким вираховують дату – Великдень святкується першої неділі після весняного повного місяця.
Від часу рівнодення потрібно відрахувати повний місяць, у григоріанському календарі це 21 березня (із 1900 по 2099 рік). Весна за григоріанським календарем починається на 13 днів раніше. Цього року повний місяць припадає на 25 березня, відповідно, Великдень за григоріанською пасхалією припадає на 31 березня. Саме тоді й відзначають свято римо-католики, а також протестанти.
За Юліанським, а наразі і за Новоюліанським, календарем Великдень обов'язково святкується після єврейської Пасхи, натомість Григоріанський календар іноді порушує це правило через астрономічно-математичні особливості.
Ранні християни святкували Великдень за єврейським календарем, визначаючи його дату із весняного рівнодення. Згодом, на початку IV століття, християнська церква вирішила створити систему, яка дозволяла б духовенству самостійно визначати дату Великодня. Цю систему і назвали пасхалією.
Зараз існують дві пасхалії: александрійська пасхалія та григоріанська. Александрійська виникла на першому Вселенському соборі в Нікеї 325 року. За нею дата Великодня має припадати на першу неділю після першого весняного повного місяця, що настає після весняного рівнодення. Проте, якщо Великдень припадає на час єврейського свята, то його мають перенести на наступну неділю. Щоб уникнути помилки обрахунків було також постановлено, що єпископ Александрії повинен повідомляти дату Великодня щороку наперед. Тим часом пасхалія наприкінці IV століття обраховувала ці зміни наперед та змогла замінити послання александрійських єпископів.
У 1582 році папа Григорій XIII ввів нову пасхалію, яка охоплювала астрономічний перерахунок юліанського календаря загалом. Зі зміною пасхалії Римська церква перейшла на новий календар, який більше відповідав астрономічним обертам Землі навколо Сонця. Із того часу саме такою пасхалією обчислюють Великдень римо-католики та протестанти.
Фото: Freepik
Традиції Великодня у християн західного та східного обрядів мають багато спільного. Зокрема, на час Великого посту та Страсного тижня віряни обмежують харчування і розваги та приділяють більше часу молитві.
Проте католицький передвеликодній піст має більше послаблень. Він триває не так довго – на тиждень менше. Окрім того, більшість часу дозволяється споживати молочні продукти.
На Великдень християни західного обряду відвідують святкове богослужіння. Тоді ж у храмах запалюють спеціальний вогонь, який символізує світло і надію, що їх Бог подарував людству. Від цього вогню віряни запалюють свої свічки і несуть їх додому.
Великдень для католиків – це сімейне свято, родини разом йдуть на святкову месу, а тоді збираються вдома за великоднім столом. На столі обов'язково присутні фарбовані яйця, а разом із ними і шоколадні. Другі – мають велику популярність у католицьких країнах, їх продають у різних пакуваннях, різних розмірів та із різною начинкою. Із м'ясних став на столі зазвичай кролик або індичка.
Цікаво також те, що у західному світі важливим символом Великодня став кролик. Великодній кролик прийшов із німецьких народних легенд. А вже із Німеччини він примандрував у чимало інших країн. І тепер приносить на Великдень дітям шоколадні яйця, які ті із задоволенням шукають у схованках. Відповідно популярною стали й будь-які святкові атрибути із кролячими вушками, хвостиками чи відтисками лапок.