"Дії, інспіровані з Росії": 11 років тому у польському Молодичі поруйнували пам'ятний знак українцям і воякам УПА 

Встановили пам'ятник у польському селі Молодич Підкарпатського воєводства у 2002 році. 

"Пам’ятник відкрито 2002 р., чому сприяв уродженець Молодича та багатолітній голова гуртка ОУП у Лелькові на Вармія і Мазурах Андрій Ожеховський. Увічнення дещо нагадує тризуб, складається з поєднаних двох гранітних плит і хреста. У присвятах українською та польською мовами написано: "Воякам УПА, полеглим у 1945–1947 рр." та "Молодицьким парафіянам, що трагічно загинули у 1945–1947 рр.". У першому випадку згадано 23 похоронених, у другому – 37", – писало "Наше слово".

Акти вандалізму

У 2014 році на греко-католицькому цвинтарі невідомі злочинці обмалювали червоною фарбою пам'ятник українській громаді та воїнам УПА. Ще через рік невідомі злочинці осквернили пам'ятний знак воякам УПА. А вже у 2016 році злочинці знищили частину пам'ятника, вандали розбили одну з двох табличок.

Відповідну інформацію підтверджував тодішній голова Об'єднання українців у Польщі Петро Тима. На його думку, руйнування пам'ятника у Молодичах було не "хуліганською витівкою, а класичною провокацією".

"Всі ці акти вандалізму були зафіксовані, короткі відео можна знайти в інтернеті, в тому числі на сайті novorossia.today. Я вважаю, що це дії, інспіровані з Росії, щоб спровокувати реакцію в Україні. Всі ці дії проводяться на користь Росії, яка хоче розділити поляків і українців". – підкреслював тоді Тима.

Пам'ятник у Молодичах складається з двох табличок, одна з яких присвячена "воїнам Української повстанської армії (УПА), загиблим у 1945-1947 роках", і ця табличка була розбита. Інша дошка присвячена парафіянам церкви в Молодичі, які трагічно загинули в 1945-1947 рр. Фотокореспондент PAP, який був на місці події в четвер, повідомив, що ця дошка не була знищена.

Президент Об'єднання українців у Польщі тоді наголошував, що питання пам'ятників і пам'ятних знаків є "штучно підігрітою темою". Він повідомив, що все ж таки надішле листа до міністра внутрішніх справ із закликом до "більшої ефективності поліції".

"Досі в жодному випадку руйнування пам'ятника не було виявлено винних. Дивлячись на масштаби такого роду дій і серйозність справи, я здивований, що немає ніяких результатів з боку поліції. Мене дивує таке ігнорування. Можливо, такими справами повинна займатися не місцева поліція, а правоохоронці вищого рівня", - казав Тима.

До слова, мама Петра Тими – Стефанія Лихач народилася в 1935 році саме в селі Молодич. Коли польські солдати втікали від нацистів у вересні 1939 року, родина Лихачів дала їм цивільний одяг і сховала в себе. Навесні 1945 року, коли польсько-український конфлікт перенісся на цю територію, вуйка Стефанії Михайла вбили партизани з польського відділу Юзефа Заґробельного. Запитали перед тим: "ти поляк чи українець?" — і коли почули у відповідь: "українець", вивезли на цвинтар і там розстріляли, – йдеться у статті на сайті "Ґрати".

Сім’я Лихачів у той час мусила ховатися в лісі під час набігів польських відділів на село. В 1947 році Стефанію з батьками і двома молодшими братами польська комуністична армія депортувала в рамках операції "Вісла".

Що зараз?

Питання відновлення українських пам'ятників у Польщі актуальне й досі. Так, під час зустрічі у Львові з президентом Зеленським у грудні 224 року журналісти запитали польського прем'єра Туска, коли Варшава відновить зруйновані українські могили на території Польщі. Туск не дав прямої відповіді на це запитання, однак наголосив, що у наших народів немає іншого шляху, окрім порозуміння. 

"Хай ідуть до пекла ті, хто в нинішній ситуації витягує історію, щоб сваритися і битись між собою. Знаєте, хто б найбільше тішився, якби ми почали сваритися. Я роблю все, щоб той хтось не міг тішитися з цієї нагоди. І я багато присвячую тому, щоб історія нас не ділила", – відповів Дональд Туск.

У 1994 році між урядами Польщі та України було укладено двосторонню угоду про збереження місць пам’яті й поховання жертв війни і політичних репресій.

"Для мене важливо, як і для моїх співвітчизників, щоб здатність українців і поляків до розв’язання важких історичних проблем стала фірмовим знаком обох держав і народів. Таким показовим знаком, що ми дуже помудрішали за ці десятиліття і століття буття разом і окремо", – зазначив Дональд Туск.