"Еспресо.Захід" розповість про особливості втрати нюху, як люди живуть з цим захворюванням і чому ми так мало уваги приділяємо цьому важливому чуттю.
Фото: Соцмережі
З дитинства нас вчать, що є всього кілька органів чуття: шкіра, яка відповідає за дотик, очі (зір), вуха (слух), язик (смак) і ніс (нюх). Власне щодо останнього, то ніс дуже часто недооцінюють, адже ми живемо у візуально насиченому світі (більшість інформації сприймаємо очима) з великою кількістю різних звуків і смаків, тому часто забуваємо, що у світі також існує багато різних запахів. Тим самим ми притлумлюємо цей важливий орган, який до останнього часу відігравав важливу роль у людському виживанні.
Як вдало написав письменник Патрік Зюскінд у своїй найвідомішій праці "Парфуми: Історія одного вбивці":
"Аромат проникає в саму глибину, прямо в серце, і там виносить категоричне судження про симпатію та зневагу, про огиду і потяг, про любов і ненависть. Хто має запах, той має серця людей".
На ранніх етапах еволюції, коли люди жили в дикій природі, здатність відчувати запахи допомагала їм знаходити їстівні рослини та тварин для вживання. Нюх також допомагав і досі допомагає виявляти потенційні небезпеки (наприклад, запах газу у приміщенні). Запахи відіграють важливу роль і в спілкуванні та соціальній взаємодії (люди з приємним запахом нам подобаються більше). Вони можуть вказувати на стан і настрій інших осіб (наприклад, запахи парфумів, які ми обираємо), а також допомагати в розпізнаванні індивідів, зокрема членів родини (немовлята особливо чутливі до запаху мами) чи визначенні потенційних партнерів для створення сім’ї (феромони вказують на генетичну сумісність і таким чином приваблюють нас).
Тобто загалом нюх є важливим з погляду еволюції, оскільки допомагає людині виживати, знаходити їжу та уникати небезпеки, сприяє соціальній взаємодії та розмноженню. Однак у сучасному світі, де доступ до їжі та інших ресурсів змінився і ми живемо в середовищі, де менше запахів природи, роль нюху теж змінилася. Однак навіть коли нам здається, що не звертаємо уваги на запахи, бо вони стали плюс-мінус дуже схожі й збалансовані, мозок все одно постійно зчитує сигнали від нюхових рецепторів і доповнює наше сприйняття світу завдяки цьому чуттю.
Читайте також: День Дарвіна: що таке теорія еволюції і чому вона правдива
Фото: Соцмережі
Слово "аносмія" походить від грецької мови. Воно складається з двох частин: "ано", що означає "без", і "осмія", що означає "запах". Таким чином, буквально слово "аносмія" перекладається як "відсутність запаху" або "втрата здатності відчувати запахи".
Це термін використовують у медичному контексті для опису стану, коли людина втрачає здатність відчувати запахи повністю або частково. Аносмія може бути або тимчасовою, або постійною.
Втрата нюху може бути наслідком різних хвороб і факторів. Ось деякі з них:
Загальні захворювання верхніх дихальних шляхів. Найпоширенішими причинами втрати нюху є різні захворювання верхніх дихальних шляхів, як-от застуда, грип, алергії, синусит, риніт, а також поліпи в носових порожнинах. Ці захворювання можуть спричиняти закладеність носа або запалення слизової оболонки, що перешкоджає правильному функціонуванню нюхового рецептора. Однак у більшості це короткотермінові незручності пов’язані з втратою нюху.
Травми. Пошкодження носової порожнини або головного мозку в результаті травми може також призвести до втрати нюху. Наприклад, переломи обличчя, удари в ділянку голови або інші травматичні ушкодження можуть пошкодити нюхові рецептори чи нейрологічні шляхи, які передають запахову інформацію.
Інфекції. Деякі інфекційні хвороби, такі як вірусні або бактеріальні інфекції, можуть впливати на нюх. Наприклад, COVID-19, коронавірус, може спричиняти втрату нюху.
Нейрологічні проблеми. Певні нейрологічні стани, такі як хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера, епілепсія або мігрень, можуть також впливати на нюх через пошкодження нейронів у нюховому шляху.
Рак. Виникнення пухлин в головному мозку теж можуть позбавити людину нюху.
Токсичні впливи. Вдихання деяких хімічних речовин або токсинів і довготривале вдихання шкідливих речовин може спричинити втрату нюху. Куріння та різні наркотики також можуть негативно вплинути на нюх.
Просто уявіть собі: з кожним вашим вдихом ви не відчуваєте нічого… Світ одразу втрачає частину своїх барв. Тому аносмія може значно ускладнити життя людини, оскільки запахи, як ми вже говорили вище, відіграють важливу роль у багатьох аспектах нашого повсякденного життя.
"Дослідження показали, що люди, які втратили нюх, почуваються гірше, ніж ті, хто осліп. Їхня депресія глибша і триває довше, – каже професор Баррі Сі Сміт, співдиректор і засновник Центру з вивчення відчуттів. – Ми дуже недооцінюємо роль запаху. Нюх – це не тільки задоволення від їжі, це також здатність впізнавати певні місця чи людей. Нюх тісно пов'язаний з пам'яттю. І змиритися з втратою цього емоційного компоненту дуже нелегко".
Харчування. Запах потрібен мозку для сприйняття смаку їжі. Втрата нюху може призвести до втрати інтересу до їжі, оскільки багато зі смаків, які ми відчуваємо, пов'язані з ароматами. Це може вплинути на апетит і харчування, а також призвести до погіршення харчових звичок та здоров'я.
Безпека. Запах може служити сигналом про небезпеку, таку як пожежа, газовий витік або закінчення строку придатності їжі. Втрата нюху може ускладнити виявлення цих небезпек.
Соціальна взаємодія. Запахи важливі для соціальної взаємодії та спілкування. Втрата нюху може призвести до відчуття відчуження або відсутності зв'язку з оточенням.
Емоційний стан. Запахи можуть впливати на наш емоційний стан та настрій. Втрата нюху може позбавити людину можливості відчувати радість від ароматів, які раніше надихали її. Втрата нюху може призвести до глибокої депресії, коли ви більше не можете відчувати запах улюблених квітів, скошеної трави або будь-чого іншого.
Загалом втрата нюху може значно вплинути на якість життя людини, ускладнюючи такі аспекти, як харчування, безпека та соціальна взаємодія. Тому важливо звертатися до лікаря у випадку втрати нюху. До того ж це може бути симптомом значно серйозніших медичних проблем.
Лікування аносмії залежить від причини, яка її викликала. В деяких випадках втрата нюху може бути тимчасовою і пройти сама після вилікування захворювання чи відновлення пошкоджених тканин. Проте в інших випадках може знадобитися медичне втручання. Крім цього, існують випадки, коли нюх неможливо відновити.
Приклади деяких можливих методів лікування:
Лікування основного захворювання. Якщо аносмія є наслідком захворювання верхніх дихальних шляхів або іншої медичної проблеми, лікування цього захворювання може призвести до відновлення нюху.
Корекція травматичних ушкоджень. У деяких випадках травматичні ушкодження носа чи голови можуть бути виправлені за допомогою хірургічного втручання.
Ліки. Деякі препарати можуть бути корисними для лікування аносмії у випадках, коли вона спричинена захворюваннями слизової оболонки носа або синусів.
Реабілітація. Деякі люди з аносмією можуть отримати користь від програм реабілітації, які включають тренування нюхових рецепторів і сприйняття запахів (наприклад, вдихання ефірної олії певних видів і за певною схемою).
Хірургічні методи. У деяких випадках аносмія може бути пов'язана з проблемами у носових порожнинах або синусах, які можуть вимагати хірургічного лікування.
Важливо пам'ятати, що ефективність лікування може значно варіюватися залежно від причини аносмії та індивідуальних особливостей кожної людини. Лікар має здійснювати діагностику та вибирати найбільш зручний метод лікування.
Фото: Freepik
Наведемо кілька прикладів з життя людей без нюху, які зібрали журналісти BBC.
У 2005 році американець Дункан Боук упав і серйозно травмував голову. Через це чоловік перестав відчувати запахи. Це повністю змінило його життя, адже, як кажуть вчені, нюх на 80% визначає наше сприйняття їжі.
"Це важко пояснити. Без нюху ти ніби стоїш за склом і дивишся на своє життя збоку, – розповідає він. – Світ втрачає яскравість, ти почуваєшся самотнім та ізольованим".
Олімпійський чемпіон Джеймс Крекнелл також втратив нюх через травму. У 2010 році його під час велосипедної прогулянки збив бензовоз. У інтерв’ю Radio Times спортсмен розповів, що практично не відчуває запахів і смаків.
Їжа для нього перетворилася на обов’язок – щось на кшталт заправки автомобіля.
Сью Маунфілд втратила нюх у 2010 році внаслідок грипу. Аромат їжі – не головне, чого їй бракує.
"Я страждаю від того, що не можу відчути запах своїх дітей, свого дому і саду. Коли ці речі зникають – ви починаєте розуміти, наскільки вони важливі. Запахи допомагають вам відчувати себе на своєму місці. Без них я просто спостерігаю за власним життям, але не беру в ньому участі".
Алан Карр мало не загинув через свою нездатність чути запахи. Хлопець втратив нюх у восьмирічному віці – після того, як забився на уроці фізкультури.
"Коли я вчився в університеті, хтось у гуртожитку забув вимкнути газ. А я цього не помітив. Коли о третій годині дня повернулися мої сусіди по кімнаті, я був у стані запаморочення. Я й поняття не мав, що сталося, а вони відчули запах газу з порога".
Немає точних даних, скільки відсотків людей страждає від часткової чи повної втрати нюху, адже різні дані свідчать про різні цифри, які коливаються в межах 5-10%. Однак незаперечним є те, що без нюху людське життя є неповноцінним і створює чимало незручностей.
Читайте також: У Львові врятували двомісячне немовля, дівчинка через кісту не могла дихати