Так сталося і цього разу. Львівська ветеринариня Анна Семенюк-Карпінська розповіла нашому проєкту "Пес з небес", як вона врятувала від евтаназії собачку і що з того вийшло далі. До того ж, то її не перша врятована тваринка.
Про те, як збуваються мрії ...і не лише у людей
Про собаку мріяла з дитинства. Часто з братом підгодовували вуличних собак, намагалися їх прилаштувати, щоб були в теплі. Вдома на той час мали кицю, батьки ніяк не погоджувались на песика.
Але вже дорослою, коли працювала у ветеринарній клініці, ми взяли собаку-"відмовника" з набутими віковими проблемами, через які нею ніхто не хотів опікуватися. Мая, так ми назвали песика, з того часу прожила в нас ще сім щасливих рочків.
Згодом мені на роботу принесли ще й Зою, яку господарі хотіли приспати, аргументуючи це тим, що вона агресивна. Але жодних проблем в неї зі здоров‘ям не було. Я якось одразу відчула, що вона моя!
За усі ці роки, - а їх аж шість, - жодного оскалу чи агресії до мене не було. Лише вірні очі, які мене щоразу чекають удома.
А в мене такий характер... ти зі мною не жартуй
Моя Зоя трохи гавкуча, тому сусіди одразу знають, коли я повертаюся, або коли приходять гості. Непогана така сигналізація.
Спочатку Зоя була дуже ревнивою, їй не подобалось, що я можу погладити на прогулянці іншу собаку.
Також були певні нюанси стосовно інших членів сім'ї, через її прикрий характер, але з часом це все повністю зникло.
В дощ Зоя гуляє хіба на руках. Отака пануся.
До речі, з Маєю вони дуже швидко потоваришували.
Зміючка особливо отруйна або Зая
Звати її Зоя, у зв'язку з її трохи непростим характером. Ім'я прийшло якось само, попередньої клички не знаю.
Насправді вона і Зая, і Зося, і дівчинка, і Зохан…
Ви повинні завести собі собаку, тому що більшої вірності і віддачі ви не знайдете ніде і ніколи.
Собака - це коли вдома тебе завжди з нетерпінням чекають, навіть, якщо ти вийшов винести сміття.
Я вже переконалась: маючи вдома хвостатого друга, ви не зможете довго депресувати. Одразу втратите відчуття непотрібності, тому що собаці все рівно, як ти виглядаєш, вона завжди готова тебе розрадити і щаслива від того, що ти повернувся. Хай навіть тебе не було лише 10 хвилин.
Порада львів‘янам
Варто популяризувати адопцію тварин, оскільки вони, - покинуті чи безпритульні, - теж заслуговують стати домашніми, жити в теплі і любові. Адже порода немає жодного значення для відчуття щастя та любові.
Врятовані та підібрані безхатні тваринки подарують вам не менше радості.
Шкода, щоб чотирилапі поневірялись на вулиці через людську байдужість.
Багато моїх знайомих безмежно щасливі, що взяли хвостатого друга з вулиці чи притулку.
Текст: Анна Чистякова
Фото: Дарія Бедернічек
Матеріал підготовлений у рамках проєкту "Пес з небес", який популяризує адопцію безпритульних хвостиків з притулків та стерелізаційних центрів.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.