Про це волонтер Андрій Селецький розповів у програмі "Війна і волонтери", журналістки "Еспресо.Захід".
"На початку я проїжджав блокпости, коли ще в мене не було жодних домовленостей, - розповідає Андрій Селецький. - Їздив на свій страх і ризик. Я розумів, що на будь-якому блокпості мене можуть вбити. Незважаючи на це, я вивозив цивільних, бо не було налагоджено жодного зеленого коридору. Чимало не мали змоги виїхати: не було транспорту, боялися, не могли самотужки вибратися. Тому я вивозив, але розумів, що кожна поїздка може бути остання".
У кінці березня волонтеру вдалося провести перемовини з керівником окупаційної адміністрації в одному із селищ на Херсонщині. Чоловік отримав дозвіл завозити гуманітарну допомогу, а з області вивозити жінок і дітей.
"Це був підполковник Збройних Сил так званих ДНР. Він сам мене викликав на ці перемовини, щоб побачити хто я, - каже Андрій Селецький. - Він перевірив мене і дав дозвіл на пересування власною автівкою. Поставив мені червоний плюсик. Було суворо наказано чоловіків не вивозити. Хоча згодом чоловіків я таки вивозив на свій страх і ризик. Бо, коли я притерся на цих блокпостах, мене вже майже не перевіряли. Я користувався можливістю, щоб вивезти важливих людей та убезпечити їх та їхніх родичів. Цей підполковник, з яким я домовлявся, напевно був єдиним можливим адекватним елементом. Усі інші, коли вже була більша ескалація, не дозволяли евакуації нізащо. Тому я припинив свої поїздки в окупацію, бо вони стали дуже небезпечні".
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.