Про це інформує Еспресо.Захід
Мені просто був на-алярм потрібен шарж на людину, котру я ніколи не бачила і чиє фото друзі кинули мені в приват у соціальні мережі. Правдивіше не мені - їм: перенісши цей портрет-шарж на футболку, в такий спосіб мали намір привітати свого викладача з черговим -літтям. Завдання непросте, навіть у мистецькому Львові. Але в рідному місті завжди знаєш, де шукати.
Невеликий стенд з портретами, виконаними олівцем, на площі Ринок у центрі Львова, власне, й привертає увагу тим, що серед запрезентованих робіт є і шаржі. Властиво, та пропозиція, яку у Львові роблять хіба одиниці. Жанр дуже специфічний, як на пересічного перехожого - побачити себе не писаним красенем, а в карикатурному стилі, з окремими гіпертрофованими рисами обличчя готовий не кожен.
Знайомимось. Ігор Рачинський - професійний художник-графік з Харкова, який перебрався на батьківщину дружини після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Спочатку, як і всі, переживав стан шоку, а потім повернувся до тієї справи, яку знає найкраще - малювати. Жодного разу не бачила, щоб нав'язував свої послуги, Зрештою, як і жодного разу не бачила, щоби хтось позував для шаржу.
Насправді шарж - не той жанр мистецтва, що має багато шанувальників, - розповідає Ігор Рачинський. - Той, хто замовляє шарж на себе чи свого товариша - а таких людей одиниці - як правило, розуміє, що саме отримає у підсумку. Інші просто не замовляють, бо не сприймають карикатурних зображень себе коханого, нехай навіть і дуже доброзичливих. Критичний погляд на себе, здатність посміятися над собою - властивість одиниць незалежно від часу і простору. Я виходжу малювати на вулицю уже понад тридцять років. І скажу вам: змінюються часи, влада, а люди такі ж - що у Львові, що у Харкові, що деінде.
Що для шаржу у вашому виконанні важливе в людині насамперед - очі, усмішка, душа? На що зважаєте?
Все дуже індивідуально. В одного - очі його все. В іншого усмішка, така, що не забудеш. Ще в іншого - постава, яка так і проситься у карикатурну форму. Зрештою, я ж професійний художник: намалюю будь-кого. Погляду на людину достатньо, щоб вирішити, які риси її зовнішності можна перебільшити і людина через це не перестане бути собою. Головне людей і світ сприймати доброзичливо. Тоді й у твоєму малюнку не буде насмішки, а щирий теплий гумор, на який образитися - нереально. Хіба ти вже геть недалека примітивна особа.
Такі серед ваших клієнтів були?
Люди - різні. Але якщо вже просиш шарж на себе, то маєш мізки. З тими, хто просить шарж, насправді працювати нескладно. Вони здатні усміхнутися над собою.
Якщо перейтися Львовом, то можна зауважити низку пропозицій виконати портретний рисунок. А от виконати шарж пропонують одиниці. Або й узагалі, окрім вас, не пропонують. Як гадаєте, у чому проблема?
Насправді намалювати шарж - краще-гірше - може кожен випускник академії мистецтв. Інша справа, що заняття це не дуже вдячне. Нема попиту, то навіщо витрачати свої сили?
Але ж ви пропонуєте і хтось таки до вас підходить.
Якщо геть чесно, то з такими проханнями вкрай рідко. А після 24 лютого, то взагалі одиниці. Просто я, коли починав, то малювати шаржі мені самому було дуже цікаво. То так і тримаю цю пропозицію через десятиліття.
Що вас у створенні шаржу інтригує?
Дам геть нецікаву відповідь - уже нічого. Кажу дружині, що хотів би купити швейну машинку та шити. Ось це мені зараз було б справді цікаво…Після лютневих подій, коли довелося залишити дім, про який до нинішнього дня нічого не знаю, щось наче всередині обірвалось… Я б і професію сьогодні змінив, якби мав ще якусь додаткову освіту. А так - окрім як малювати нічого не вмію. Син (а він у нас теж художник, робить цікаві творчі проєкти, виставлявся навіть у PinchukArtCentre) каже: "Тату, тобі треба створити власну сторінку, бодай, у мережах, де ти б виставляв свої роботи". Але мені на цьому геть не залежить. Чому малюю? Бо це єдине, що в житті вмію робити…
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал