Роковини операції "Вісла": у Львові дискутуватимуть про наслідки трагедії

Сьогодні, 28 квітня о 19 годині відбудеться прямий ефір розмови "Роковини операції «Вісла»: минуле у друкованому слові та пам’яті спільноти".

Про це повідомляє "Еспресо.Захід" з посиланням на сторінку заходу. 

У прямому ефірі говоритимуть про те, як ця трагічна подія минулого відбилася у колективній пам’яті, який історичний наратив твориться довкола неї в Польщі, Україні, країнах поселення українських емігрантів, а також у книжках, текстових інформаціях у часописах в мережі Інтернет. Поговорять також й про те, що слід зробити упродовж наступного року, адже у 2022 році відзначатимуть 75-і роковини спроби геноциду українського населення Польщі

Модератором розмови буде Андрій Павлишин, історик, перекладач, член Українського ПЕН, викладач УКУ. У дискусії візьмуть учать Андрій Когут – історик, архівіст, від 2016 року директор Архіву СБУ, Віталій Ляска – археолог, історик, завідувач відділу охорони та популяризації історико-культурної спадщини у Історико-культурному заповіднику "Давній Пліснеськ", Соломія Риботицька – громадська діячка, депутатка Львівської обласної Ради від партії "Європейська Солідарність" та Петро Тима – історик, публіцист.

Довідково. 28 квітня 1947 року польська комуністична влада розпочала операцію "Вісла", подробиці якої нагадує Український інститут національної пам'яті. Унаслідок цієї акції понад 140 тисяч українців виселили з їхніх земель. Етнічна чистка, здійснена за рішенням партійного і державного керівництва СРСР, ПНР та ЧСР, полягала у примусовій, депортації українців з їхніх етнічних територій, – Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини, – на території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 року належали Німеччині, так звані "повернені території".

Передбачалося, що переселення охопить усі відтінки українського населення включно з лемками, а також змішані польсько-українські родини. Цією акцією польський уряд хотів "остаточно розв'язати" українську проблему.

Людям повідомляли про переселення, оточуючи села кільцем з військових. Їм давали лише декілька годин, щоб зібрати речі. Після цього під ескортом солдатів відправляли до спеціальних пунктів збору, де укладали докладні реєстри депортованих і їхнього майна, намагалися вербувати агентів.

Українців розміщували групами подалі від кордону, вони ж не мали перевищувати 10% місцевого населення. Таким чином польська влада намагалась швидше їх асимілювати.

Депортаційна акція тривала три місяці. За час операції було заарештовано й засуджено 315 осіб, із яких розстріляно – 173. До кінця 1947 року спіймали й вивезли ще понад 10 тисяч осіб. Щоб повністю унеможливити повернення українців на рідні землі, їм заборонили змінювати місце проживання. Загалом жертвами кількох хвиль польських переселенсько-депортаційних акцій стали понад 700 тисяч українців.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.