Різдвяне богослужіння: значення та особливості святкової літургії

Одне з найбільших свят у році – Різдво Христове. Воно належить до так званих дванадесятих свят, які відзначаються особливо урочисто. Саме Різдво завершує різдвяний піст – Адвент, час очікування на прихід Ісуса, який тривав 40 днів і називається Пилипівкою. Ці дні посту передували світлому празнику народження Христа

"Еспресо.Захід" розповість про урочисту літургію, яку звершують на Різдво, а також про те, з якими промислами духівники радять приступати до неї. 

Ніч перед Різдвом

Як зазначають отці, з приходом Спасителя на землю відбувається піднесення людини до неба. Саме в Богослужіннях яскраво помітні два важливі елементи історії нашого спасіння – це те, що Бог сходить до людини і що людина восходить до Бога. Ця дійсність чітко проявляється у різдвяних Богослужіннях:

"Небо і земля нині з’єдналися, коли Христос народився; нині Бог прийшов на землю, людина ж на небо вийшла; нині, задля чоловіколюбʼя, з природи невидимий став видимий тілом". (Литійна стихира)

У ніч перед Різдвом (зазвичай у ранню годину) починаються святкові служби. Перш за все, це Царські Часи. У спеціальних для кожного Часу псалмах, гімнах і біблійних читаннях проголошується радість і сила Христового пришестя. Особливу увагу приділяють стихирам, котрі співають на кожному з цих Часів. Як пояснює Релігійно-інформаційна служба України, ці піснеспіви, згідно з традицією, уклав св. Софроній Єрусалимський. Усі вони пов’язані між собою основною ідеєю — представити драму Різдва Христового, Його Воплочення, приниження задля нашого обоження. Зазвичай за Часами слідує вечірня і починає безпосереднє святкування Різдва. 

Одне свято – дві літургії

Вечірня з чином літургії святого Василія Великого, яка починається відразу після неї, є древнім різдвяним чуванням. Як розповів у коментарі отець Олексій Філюк з Тернопільщини, традиція такого святкування сягає сивої давнини.

"Різдвяна служба найперше є святкова, бо це є дванадесяте свято в році. Особлива вона тим, що тут є піднесені піснеспіви на богослужінні. Хоч літургія така, як і зазвичай, але саме для піднесення церквою був укладений такий устав, що під час богослужіння є співи святкових різдвяних антифонів. Це – зовнішнє, що відрізняє службу своїм торжеством, возвеличенням новонародженого Христа. Але основним джерелом є духовна складова. Бо в час різдвяної відправи люди об'єднуються, як одна ціла сім'я в молитві. Тим більше в такий нелегкий час для України", – каже отець Олексій.

Він розповідає, що священники по-особливому  готуються до кожної служби Божої.

"Перед літургією священник має вичитати певні молитви – це підготовка до святого причастя. І так само є підготовка і в часі Різдва. Передує святковій службі вечірня відправа, або всеношна служба, коли служать вечірню службу в поєднанні з утренньою відправою. Перед різдвяною літургією йде всеношне чування. Колись за часів перших християнських служінь цілу ніч тривала молитва в храмі, в час Різдва чи великих дванадесятих свят люди збирались на спільні трапези – і таким чином об'єднувались", – пояснює священник.

До слова, приготування до Служби Божої – коли священник на бічному престолі, який називається проскомидійник, ставить на дискос Агнець та частиці, а до чаші вливає вино з краплиною води. Під час освячення цей шматок хліба й вино перемінюється в Тіло і Кров Христа Спасителя. Проскомидія також пригадує народження Ісуса Христа у Вифлеємському вертепі. Саме тому священник відправляє її не на головному, а на бічному престолі, пригадуючи цим, що Спаситель народився поза містом, а не в самому Віфлеємі.

Цього року як УГКЦ, так і ПЦУ відмовилися від нічних різдвяних богослужінь, під час комендантської години. Утрені розпочнуть удосвіта. Різдво належить до одного із небагатьох свят у літургійній традиції візантійської церкви, коли в один день з нагоди одного свята відбувається дві божественні літургії із подвійною можливістю причаститися. Цим літургійна традиція церкви хоче наголосити на дуже важливому аспекті літургійного святкування: свято Різдва є святом нової епохи і нового способу життя з Богом. 

Сенс Різдва – не в даті святкування

За словами духівників, особливої уваги заслуговує також і сама ікона Христового Різдва, яка зображенням передає духовний сенс того, що ми святкуємо.

"Ми бачимо гору, чорну і темну печеру в якій лежить Новонароджений. Печера символізує собою світ, в глибину якого входить Сам Бог. У грішний світ приходить Спаситель, тому на темному тлі печери ми бачимо новонародженого Христа в білих одежах", - каже отець Олексій Філюк.

Крім того, отець Олексій нагадує, що сенс Різдва не полягає в даті свята, а в тому, щоб Христос народився у серці кожної людини. 

"Коли Христос народжується в нашому серці – ми є добрими, люблячими. Бо не в даті, не в календарях є сенс Різдва. Він у тому, щоб зустріти достойно Христа і, відкривши своє серце, дозволити йому там жити. Тому українці мають іти до храмів з чистим серцем, трепетом в душі і щирою молитвою за Україну, за мужніх захисників і захисниць", – зауважив отець Філюк. 

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку, телеграм-канал та твіттер.