На початку жовтня Податкова служба попередила, що вона моніторить соціальні мережі Facebook, Instagram та інші інтернет-майданчики, якими користуються українці для дистанційного продажу товарів або надання послуг. Чи справді податківці перевіряють інстаграмних продавців, за що можуть їх оштрафувати та чому не варто сваритися з клієнтами, – в матеріалі "Еспресо.Захід".
"Органи ДПС на постійній основі здійснюють моніторинг та аналіз інформації, розміщеної на доступних сайтах, інтернет-майданчиках, платформах і встановлюють факти порушення вимог порядку проведення розрахункових операцій суб’єктами господарювання при здійсненні продажу товарів через мережу Інтернет. Також вказана інформація надходить через чат-бот ДПС StopViolationBot, контакт-центр інформаційно-довідкового департаменту ДПС та інші види комунікацій", – кажуть у Головному управлінні ДПС у Львівській області.
У податковій наголошують: збір інформації здійснюють, не порушуючи банківської таємниці. А за результатами аналізу отриманої інформації та при повній ідентифікації особи чи групи осіб приймають рішення про проведення фактичної перевірки.
До слова, продавати товари через сторінки в соцмережах не заборонено. Але продавець має бути оформлений як фізична особа-підприємець чи фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.
"На жаль, ми виявляємо осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність через соцмережі чи інші інтернет-майданчики, але при цьому не є зареєстрованими як суб’єкти господарювання, тобто взагалі не сплачують жодних податків, – кажуть у ГУ ДПС у Львівській області. – Намагаємося насамперед проводити роз’яснювальну роботу, аби такі продавці реєструвались як суб’єкти господарювання".
При цьому в податковій кажуть: відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення, провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 грн до 34 000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. Якщо ж йдеться про повторне правопорушення впродовж року чи правопорушення з отриманням доходу у великих розмірах (понад 17 000), то штраф може становити від 34 тис. грн до 85 тис. грн з конфіскацією.
Щодо продавців, які зареєстровані як ФОП, то вони мають пам'ятати, що не можуть отримувати гроші за товар на особисті картки. Для здійснення підприємницької діяльності має бути відкритий окремий рахунок. У такому разі кількість переказів по картці необмежена, а всі отримані гроші рахуються як дохід.
В Україні банки зобов’язані здійснювати фінансовий моніторинг своїх клієнтів. Однак під обов’язковий моніторинг потрапляють лише рахунки, на які надходить понад 400 тис. грн. Але банк може перевіряти й рахунки осіб з "нетиповою активністю". Наприклад, на один і той самий рахунок фізособи може почати приходити аномально багато переказів на невеликі суми. У такому разі банк навіть може заблокувати рахунок, якщо запідозрить шахрайство. Але швидше за все, запросить пояснення у власника рахунку, але інформацію в податкову не передаватиме.
Самим податківцям також не достатньо подати запит у банк, аби отримати інформацію про рух коштів по рахунку платника – такі дані банк зобов’язаний надавати лише за рішенням суду.
Насправді без доступу до інформації про рух коштів на банківських рахунках ідентифікувати особу продавця, який у фейсбуку може бути зареєстрований під вигаданим іменем, – непросто. Тут на допомогу податківцям приходять незадоволені клієнти. У чат StopViolationBot скаржаться, зокрема, ті, хто не отримав чек за покупку (а для інтернет-магазинів застосування РРО обов’язкове), або підозрює, що продавець не зареєстрований тощо. Адже покупець переважно має інформацію про відправника товару чи прізвище власника рахунку, на який переказував гроші, контактні телефони. Тоді ідентифікувати продавця стає значно простіше.
Чимало людей виставляють на продаж в інтернеті товари, які не підійшли чи з часом стали непотрібними. Наприклад, речі, з яких діти повиростали, чи старі меблі. Чи може податкова мати претензії і до них?
"Ми намагаємося відстежувати продавців, які регулярно продають товари через соцмережі чи інтернет-платформи, тобто фактично здійснюють незареєстровану підприємницьку діяльність. Одноразові продажі товарів через olx чи інші майданчики під наш моніторинг не підпадають", – кажуть у податковій.