"Еспресо.Захід" розповість про парк культури: історію виникнення, цікаві спогади та локації і розваги.
На початку 19 століття землі сучасного парку належали різним людям, а ці терени узагалі вважали місцем відпочинку далеко за містом. Впорядковувати територію розпочали на початку 20 століття.
У фільмі "Легенди і билиці парку культури" нині покійний Петро Радковець розповідав, що на місці парку був колись кар'єр, який давав будівельні матеріали для будівництва цитаделі. Зараз тут розташований стадіон "Юність".
Перед теперішнім входом у парк був Пелчинський став, на якому побудували військову купальню, а взимку влаштовували ковзанку. 1921 року його засипали, проклавши вулицю Пелчинську (нинішню Вітовського).
Також у 1920-х роках остаточно було ліквідовано занедбаний старий Стрийський цвинтар (виник ще у 17 ст.) оскільки почали розбудову парку культури.
Коли Західну Україну внесли до складу СРСР, нова влада поставила завдання – "трансформувати існуюче середовище міста Львова в радянське за формою". Однією з ознак "несоціалістичності" Львова була відсутність парку культури і відпочинку трудящих радянського зразка.
Парк культури був закладений на місці колишнього сміттєзвалища, на яке його перетворили мешканці навколишніх вулиць. Загальна проєктована площа становила 25 га. Будівельно-впорядкувальні роботи тривали до 1959 року. Головна алея парку була довжиною понад 800 метрів. На ній були розташовані клумби, фонтани, та пішохідні доріжки. Далі була площа зі скульптурами Леніна і Сталіна, а потім доєднався ще й пам'ятник Карлові Марксу.
У подальші роки інфраструктуру парку суттєво перебудували. У парку облаштували атракціони (в тому числі оглядовий - "Чортове колесо", з якого відкривається панорама міста), концертно-розважальний центр "Романтик", літню естраду, два ресторани, розпочали будівництво Музею військ Прикарпатського Військового округу.
У 1970-х роках біля входу до парку з боку вул. Вітовського побудували фонтан. Основною причиною заміни газону на "кульбабовий" фонтан була у тому, що в сусідній будівлі регіонального управління КДБ встановили обладнання, яке потребувало охолодження. З набуттям незалежності КДБ замінило СБУ, сучасне обладнання вже не потребувало охолодження, але фонтан залишився.
Фото: Олена Будько
Парк надалі залишається одним з найупорядкованіших у місті. На літній сцені до повномасштабної війни відбувалися концерти та виступи виконавців абсолютно різних напрямків. Йшлося також про проєкт нової, масштабнішої сцени, що дозволить проводити великі музичні події, розповідав директор парку Олександр Молодий.
Однак і без нової сцени концертів тут не бракує. Ще з початку 1990-х років парк став осередком неформальної молоді. Тут проводили багато рок-концертів, виступали "Плач Єремії", "Брати Гадюкіни", "Мертвий півень" та інші рокери з усіх регіонів України. Останніми роками відбувалися джазові концерти.
Фото: wikipedia.org
Стадіон "Юність" відкрили в 1968 році. Тут грали кілька львівських команд, у рамках підготовки до чемпіонату Євро-2012 стадіон реконструювали, аби команди-учасниці мали можливість тренуватися. Зараз стадіон переобладнали для регбійних змагань. "Юність" – фактично єдиний спеціалізований регбійний стадіон в Україні.
6 липня 2018 року виконавчий комітет ЛМР погодив детальний план території в районі вул. Вітовського, Сахарова та Болгарської, який передбачає відновлення Пелчинського ставу, створення інноваційного простору на території старого трамвайного депо та реконструкцію однієї з найскладніших у Львові транспортних розв’язок.
До повномасштабного вторгнення Росії в парку щороку проводили фестиваль ретроавтомобілів Leopolis Grand Prix. Він був присвячений історичним автомобільним перегонам трасою "Львівський трикутник", яка стартувала саме на вулиці Вітовського. Автоперегони, що їх проводили у Львові в 1930-х роках, проходили в рамках попередньої серії Гран-прі, попередника "Формули-1". Упродовж чотирьох років у Львові змагалися найкращі тогочасні автогонщики Європи.
Із 14 червня 2020 року в парку встановлено "Календар війни": інсталяція, що постійно змінюється і присвячена важливим подіям російсько-української війни. Створена як символ відваги українського війська.
У жовті 2020-го парк спільно з ГО "Жіночий ветеранський рух" створив Яблуневу алею пам'яті про загиблих на війні українських воячок. А до пам’ятних днів оборони Донецького аеропорту у парку встановили копію диспетчерської вежі. Її виготовили працівники Парку культури (коваль – Михайло Талама), щоб показати подвиг українського війська, яке боронило летовище 244 доби.
“Це – символ нашої незламності і стійкості. А для усіх українців вона означає, що треба пам’ятати, бо як ми забудемо про нашу пам’ять і не шануватимемо героїв, то ми далеко не зайдемо”, – казав на відкритті символічної інсталяції офіцер, "кіборг", директор Будинку воїна Олег Височанський.
Основною розвагою Парку культури ім. Хмельницького досі залишаються атракціони. Тут є як старі атракціони, встановлені ще в радянські часи, так і зовсім нові. Працюють вони в літній період, з 11:00 до 20:00 (понеділок, вівторок – вихідні). Поділяють на: дитячі, сімейні (наприклад "Автодром" чи "Колесо огляду", куди можуть піти як діти, так і дорослі), та екстремальні, куди дітей до 12, а то й до 14 років не допускають узагалі.
До повномасштабного вторгнення росіян тут часто проводили фестивалі вуличної їжі, морозива тощо, а також кінопокази просто неба. У парку функціонують пікнікові майданчики зі столиками та лавками, багато людей влаштовуються просто на газонах.
Фото: tsina.lviv.ua
На території парку ім. Хмельницького діє декілька мотузкових парків та ігрових майданчиків для дітей, а також "Динопарк" із динозаврами. Є спортивні майданчики та навіть спеціальні майданчики для йоги. Взимку в Парку культури діє Резиденція святого Миколая, а основна алея в сніжну погоду перетворюється на санну трасу.