"Справжній патріот. На жаль, не дочекався перемоги": друзі про полеглого воїна з Волині Олександра Мартинюка

Спогади про воїнів із західних регіонів України, які полягли у війні проти Росії, читайте у спільному проєкті FM Галичина й Еспресо.Захід 

Яким згадують Олександра Мартинюка друзі й колеги, розповіла кореспондентка FM Галичина Вікторія Жуковська.

Йому було 37. Спортсмен, марафонець, ініціатор велопробігів на Волині, поліцейський і воїн. Олександр Мартинюк завжди був попереду – на дистанціях, у громадському житті, на війні. У 2014-му він перший пішов на фронт у тодішню 51-шу бригаду. Згодом був одним з перших у новій Патрульній поліції. 

Колеги згадують: він мав загострене почуття справедливості й завжди усміхався. 

У 2022 році повернувся на війну. Командував саперним взводом 14-ї бригади. Під час бою на Харківщині потрапив на розтяжку і після тривалих днів у лікарні помер.

Ось як згадують Олександра його друзі та побратими:

"Коли ми ходили на сплав, то він обирав завжди складніший шлях. Така була його доля".

"Саша був дуже гідний, хороший, порядний, чесний, дуже класний друг. Це була людина з великої букви. Я дуже радий, що життя звело мене з ним".

"Справжній патріот. Він ще на початку АТО сам попросився. І, на жаль, не дочекався перемоги"

За мужність воїн отримав державні нагороди. Але найбільша відзнака - це пам'ять людей. 

У Луцьку з ним прощалися сотні земляків. Похований Олександр Мартинюк на Алеї почесних поховань у Гаразджі. Його життя стало прикладом служіння і боротьби. А ім'я – серед тих, які назавжди залишаться в серці Волині. 

День пам’яті запроваджено у 2019 році спеціальним указом президента — дату обрали на честь полеглих під час виходу з Іловайська 29 серпня 2014-го. Символом дня став сонях — нагадування про бої в оточенні серед стиглих полів.